При обдумывании столь крупной статьи
расходов как медицинское страхование персонала, финдиректору вначале
стоит уяснить вопросы учета и налогообложения таких программ.
Отметим,
что прежнее законодательство давало налоговые преференции
работодателям, сотрудники которых были на добровольной основе
застрахованы за счет компании от несчастных случаев и болезни в виде
ненакопительного краткосрочного страхования (term-life), накопительного
долгосрочного страхования жизни (life), а также собственно медицинского
страхования (ДМС non-life). И многие крупные корпорации этим умело
пользовались в минимизационных целях.
Тогда как Налоговый Кодекс никаких льгот страховщикам жизни
сотрудников уже не дает – расходы на страхование жизни являются частью
фонда оплаты труда. «В действующей системе налогообложения затраты
работодателя на страхование жизни приравниваются к затратам на
дополнительную заработную плату или премию. Долгосрочное страхование
жизни можно отнести на валовые затраты, но при этом они облагаются
налогом, что в конечном и
... Читать дальше »
Согласно решению Офиса торгового представителя
США наша страна (кто не в курсе — Украина) определена как один из
основных нарушителей прав интеллектуальной собственности (они же —
нематериальные активы, далее — НМА) в мире в рамках так называемого
«Списка 301». На сколько заслуженным является абсолютное первенство
Украины в данной номинации — вопрос довольно спорный. Но то, что мы
занимаем лидирующие позиции, пожалуй, мало у кого вызывает сомнения.
В данном материале предлагается обратить внимание на
вопрос, которому на практике ошибочно выделяется малозначимая роль —
взаимоотношениям с физическими лицами — авторами. Последние требуют не
только надлежащего отношения и адекватного материального поощрения, но и
соответствующего юридического оформления.
К ряду причин исторического характера, сформировавших
пренебрежительное отношение к результатам труда творческих личностей —
авторов, также можно смело добавить несколько запутанное и туманное
правовое поле в данной области. В том числе одной из нов
... Читать дальше »
Які особливості надання відпустки при звільненні працівника?
Відповідно до ст. 3 Закону про відпустки, за бажанням
працівника в разі його звільнення (крім звільнення за порушення трудової
дисципліни) йому має бути надано невикористану відпустку з наступним
звільненням. Датою звільнення у такому разі вважатиметься останній день
відпустки.
У разі звільнення працівника у зв'язку із закінченням строку
трудового договору невикористана відпустка може за його бажанням
надаватися і тоді, коли час відпустки повністю або частково перевищує
строк трудового договору. У такому разі чинність трудового договору
продовжується до закінчення відпустки.
Якщо працівник з будь-яких причин не скористався своїм правом на
щорічні відпустки за кілька попередніх років, він має право використати
їх, а в разі звільнення, незалежно від підстав, йому має бути виплачено
компенсацію за всі невикористані дні щорічних відпусток згідно зі
статтею 24 Закону про відпустки.
Платники єдиного податку першої і другої груп, які не використовують
працю найманих осіб, звільняються від сплати єдиного податку протягом
одного календарного місяця на рік на час відпустки, а також за період
хвороби, підтвердженої копією листка (листків) непрацездатності, якщо
вона триває 30 і більше календарних днів.
Інформація про період щорічної відпустки і терміни втрати
працездатності з обов’язковим додаванням копії листка непрацездатності
подається за заявою у довільній формі. Окремого терміну подання заяви
щодо періоду щорічної відпустки і терміну втрати працездатності нормами
ПКУ для таких платників не передбачено.
Тому, з метою уникнення порушення терміну щодо сплати авансових
платежів рекомендується заяву щодо періоду щорічної відпустки подавати
до територіального органу Міндоходів до початку відпустки. А заяву щодо
терміну втрати працездатності з обов’язковим додаванням копії листка
непрацездатності доцільно подавати одразу після закінчення лікарняного.
Нагадаємо, що платники єдиного податку першої і
... Читать дальше »
У який термін та яка подається податкова декларація (нова
звітна, уточнююча) з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної
ділянки, якщо протягом року відбувся перехід права власності на об’єкт
оподаткування?
Згідно з пп. 265.7.5 п. 265.7 ст. 265 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI
із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платники податку – юридичні
особи самостійно обчислюють суму податку станом на 01 січня звітного
року і до 01 лютого цього ж року подають органу Міндоходів за
місцезнаходженням об’єкта оподаткування декларацію за формою,
встановленою у порядку, передбаченому ст.46 ПКУ, з розбивкою річної суми
рівними частками поквартально.
Щодо новоствореного (нововведеного) об’єкта житлової нерухомості
декларація подається протягом місяця з дня виникнення права власності на
такий об’єкт.
Форма податкової декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 25.12.2012 №1408 (далі - Декларація).
Продали товар нерезиденту, який не зможе розрахуватися вчасно. Є
інший нерезидент, згодний оплатити. Як правильно оформити договір
переведення боргу? Чи можлива така операція у сфері ЗЕД? Чи прийме таку
угоду банк, який здійснює валютний контроль за такою операцією?
Відповідно до статей 627, 628 ЦКУ сторони є вільними у виборі
виду договору та його умов, а згідно зі статтею 629 цього Кодексу
укладений договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Основним законом, який регулює питання повернення валютної виручки в
Україні та строки для такого повернення, є Закон №185. Але він не
містить заборони щодо зміни сторонами істотних умов договору, у т. ч.
його ціни, шляхом підписання додаткових угод до нього, форм чи способів
виконання зобов'язань між контрагентами тощо.
Зазначений Закон регулює порядок припинення зобов'язань між
резидентом та нерезидентом шляхом виконання, зокрема у спосіб, що
передбачає покладення виконання зобов'язань на третю особу із заміною
сторони у договорі та збережен
... Читать дальше »
Особи, які переміщують товари та транспортні засоби комерційного
призначення через митний кордон мають надати необхідні документи та
відомості
На вимогу митниць Міндоходів для здійснення митного контролю
особи, які переміщують товари та транспортні засоби комерційного
призначення через митний кордон України чи здійснюють діяльність,
контроль за якою покладено на митниці Міндоходів, мають надати необхідні
документи та відомості встановлені Митним кодексом України.
Такі документи та відомості, надаються митним органам в усній, письмовій та/або електронній формі. Відомості
з офіційних документів, наданих для митного контролю та/або митного
оформлення, не потребують додаткового підтвердження.
На письмові запити митниць Міндоходів або з власної ініціативи
правоохоронні органи, фінансові установи та інші контролюючі органи
України можуть надавати митницям Міндоходів інформацію про наявні
відомості, необхідні для здійснення митного контролю.
Тривалість основної відпустки за відпрацьований рік не може бути меншою ніж 24 календарні дні.
Це мінімум, який встановлено у ст. 75 КЗпП та у ст. 6 Закону про
відпустки. Виняток становлять сезонні працівники, а також тимчасові
працівники (згідно зі списком сезонних робіт і сезонних галузей,
затвердженим постановою КМУ від 28.03.97 р. №278), відпустка яким
надається пропорційно до відпрацьованого ними часу.
Категорії працівників, які користуються правом на відпустку більшої тривалості, показані у таблиці.
Таблиця
Тривалість основних щорічних відпусток для деяких категорій працівників
Неповний робочий час може встановлюватися як
шляхом зменшення тривалості щоденної роботи (неповний робочий день),
так і шляхом зменшення кількості робочих днів протягом тижня (неповний
робочий тиждень) або одночасного зменшення щоденної роботи при неповному
робочому тижні. Законодавством не встановлено мінімальної тривалості
неповного робочого часу.
Неповний робочий час може бути встановлений як на певний період, так і
без обмеження строком. Конкретна норма неповного робочого часу
зазначається у наказі керівника підприємства із зазначенням конкретних
днів та годин роботи.
Робота на умовах неповного робочого часу встановлюється за
погодженням сторін трудового договору, тобто між працівником і
власником. Такі умови праці можуть бути погоджені як при прийнятті на
роботу, так і згодом, шляхом подання відповідної заяви і видання наказу
про встановлення неповного робочого часу. За наявності змін в
організації виробництва і праці неповний робочий час може бути
встановлено за ініціативою роботодавця (ст. 32 КЗпП). Колективним
договором може бути визначено
... Читать дальше »
Предоставление
жилья бизнесом для сотрудников в Украине фактически рассматривается как
привилегия для сотрудников крупных, в основном, международных фирм. Это
связано не только со стоимостью аренды, а и налогами, которые вытекают
из соответствующих правоотношений.
С целью обеспечить жильем
сотрудника юридическое лицо должно арендовать или приобрести подходящее
помещение для дальнейшего его предоставления работнику.
Налоговое
законодательство позволяет включать в состав расходов предприятия
расходы, связанные с хозяйственной деятельностью при наличии необходимых
первичных документов. Относятся ли к таким расходам средства,
направленные на оплату жилья работников? Попробуем разобраться.
Прямой
нормы в Налоговом кодексе относительно оплаты аренды жилья работников
нет. Однако Налоговый кодекс четко устанавливает, что к расходам могут
быть отнесены суммы, которые включают начисленные расходы на оплату
основной и дополнительной заработной платы и других видов поощрений и
выплат исходя из тарифных ставок, в виде премий, поощрений, возмещений
стоимости товаров, работ, услуг, расходы на оплату авторского
вознаграждения и за в
... Читать дальше »
