Міжрегіональне головне управління Міндоходів - Центральний офіс з обслуговування великих платників звертає увагу платників на те, що оподаткуванню військовим збором підлягають доходи у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв’язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами (виграшу в державну та недержавну грошову лотерею, виграшу гравця (учасника), отриманого від організатора азартної гри) без вирахування сум податку на доходи фізичних осіб, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, страхових внесків до Накопичувального фонду, у випадках, передбачених законом, тощо.
Ставка збору визначена п.п. 1.3 п. 16 прим. 1 підрозділу 10 Розділу XX Податкового Кодексу України і становить 1,5 % від об’єкта оподаткування. Нарахування, утримання та сплата збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому статтею 168 Податкового кодексу України.
Відповідно до п.п. 1.5 п. 16 прим. 1 підрозділу 10 Розділу XX Подат
... Читать дальше »
Фізичні особи — суб’єкти підприємницької діяльності, незалежно від того, на якій системі оподаткування вони знаходяться, не сплачують за себе військовий збір із доходів, отриманих у межах їх підприємницької діяльності.
Об’єктом оподаткування військовим збором є доходи:
у формі заробітної плати, інших заохочувальних і компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику за трудовими відносинами;
у формі інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику податків згідно із цивільно-правовими договорами;
у формі виграшу в державній і недержавній грошовій лотереї, виграшу гравця (учасника), отриманого від організатора азартної гри.
Військовий збір встановлюється тимчасово, до 1 січня 2015 року.
Ставка військового збору становить 1,5 відсотка від об’єкта оподаткування.
Згідно з положеннями Податкового кодексу України відповідальними за утримання (нарахування) та сплату (перерахування) військового збору до бюджету є особи, визначені у ст. 171 цього Кодексу.
Згідно з п. 171.1 ст. 171 Податкового кодексу особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з доходів у вигляді заробітної плати, є роботодавець, який виплачує такі доходи на користь платника податку.
Особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету військового збору з інших доходів, є:
- податковий агент – для оподатковуваних доходів з джерела їх походження в Україні;
- платник податку – для іноземних доходів та доходів, джерело виплати яких належить особам, звільненим від обов’язків нарахування, утримання або сплати (перерахування) військового збору до бюджету.
Нагадаємо, з 03.08.2014 р. набрав чинності Закон України від 31.07.2014 р. № 1621 «
... Читать дальше »
З 03 серпня 2014 року набрав чинності Закон України від 31 липня 2014 року № 1621 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України» (далі – Закон), яким тимчасово до 1 січня 2015 року запроваджено військовий збір.
Відповідно до п.п. 1.2 п. 161 підрозділу 10 Розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України (далі - Кодекс) визначено, що об’єктом оподаткування збором є доходи у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв’язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами; виграшу в державну та недержавну грошову лотерею, виграш гравця (учасника), отриманий від організатора азартної гри.
При цьому, ставка збору становить 1,5 відсотка від об’єкта оподаткування, визначеного підпунктом 1.2 цього пункту (п.п. 1.3 п. 161 підрозділу 10 Розділу ХХ Перехідних положень Кодексу).
Згідно з п. 1.4 п. 161 підрозділу 10 Розділу
... Читать дальше »
Плательщиков НДС с 1 января 2015 года ждет «сюрприз», который вряд ли их порадует. Законодатели уже внесли изменения в НК Украины и в корне изменили систему администрирования НДС. Таким образом, плательщиков НДС продавцов ограничили в праве регистрации налоговых накладных в ЕРНН. То есть, налоговое обязательство они как и прежде должны будут начислять по первому из событий, а вот для регистрации и выдачи налоговой накладной покупателю или заказчику, которая давала бы право включить ее в налоговый кредит, нужно будет выполнить ряд процедур. И самой неприятной является процедура с пополнением специального счета по НДС, которая лишит налогоплательщиков оборотных средств и права распоряжаться этими суммами по своему усмотрению.
(Предварительный анализ главной налоговой новации)
НДС — основной бюджетообразующий налог, но это и основной способ мошеннического обогащения. Мошенничество с НДС основано на том, что лицо, кот
... Читать дальше »
ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області нагадує, що у разі скасування помилково проведеної через РРО суми розрахунку реєстрація видачі коштів здійснюється шляхом реєстрації від’ємної суми.
Якщо алгоритм роботи РРО не забезпечує окремого накопичення у фіскальній пам’яті від’ємних сум розрахунків:
дозволяється реєструвати видачу коштів (скасування помилкової суми) за допомогою операції «службова видача»;
Довольно часто случается так, что работник за собственные денежные средства приобретает что-то для своего предприятия, которое по каким-то причинам не смогло либо не успело передать ему для этой цели денежные средства. И, конечно же, предприятие должно возместить работнику его расходы.
Однако такие, казалось бы, простые и понятные отношения между предприятием и его работником могут иметь множество последствий: компенсация предприятием таких расходов, удержание НДФЛ из этой компенсации и т.п.
Міжрегіональним головним управлінням Міндоходів – Центральним офісом з обслуговування великих платників проведено «Гарячу лінію» на тему: «Погашення податкових зобов’язань. Стягнення податкового боргу згідно норм Податкового кодексу України». На запитання платників відповіді надав начальник відділу погашення заборгованостей Олександр Сергійович Власенко.
Відповіді на запитання, поставлені під час проведення телефонної лінії наведене нижче.
Питання:
Коли виникає право податкової застави?
Відповідь:
Згідно з п.89.1 ст.89 глави 9 розділу ІІ Податкового кодексу України від право податкової застави виникає у разі:
несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов’язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку;
МГУ Міндоходів – Центрального офісу з обслуговування великих платників повідомляє,що строк завершення імпортної операції без увезення товару на територію України за зовнішньоекономічними договорами (контрактами) не може перевищувати 180 календарних днів з моменту здійснення резидентом авансового платежу або виставлення векселя на користь нерезидента. У разі проведення розрахунків у формі документарного акредитиву - з моменту здійснення уповноваженим банком платежу на користь нерезидента.
Імпортна операція резидента без увезення товару на територію України вважається завершеною за наявності однієї з таких умов:
- нарахування виручки, одержаної від нерезидента, на рахунок резидента в уповноваженому банку в разі продажу нерезиденту товару за межами України;
- подання документів, що підтверджують використання резидентом товару за межами України, перелік яких визначається Національним банком.
Порядок визначення строку та умов завершення імпортної операції без увезення товару на територію України, затверджено Постановою Кабінету Міністрів від 05 грудня 2007 року No1392.
Мы говорим об увольнении в широком смысле: и о «громком» увольнении с битьем тарелок и соответствующей записью в трудовой, и об увольнении «тихом», когда сотрудника вежливо, но настойчиво просят к выходу.
В первом случае сложнее. Ничего нельзя завуалировать. Во втором — пространства для маневра больше: в конце концов, об увольнении можно не говорить.
Ответ на вопрос: «Почему Вы ушли с предыдущей работы?» должен быть готов в любом случае. Работодатель спросит об этом обязательно, так что подготовьтесь — импровизация здесь не лучшее решение.
Если в трудовой нет записи об увольнении, можно не открывать работодателю подробности. При этом не стоит говорить откровенную неправду. Полезно помнить, что работодате
... Читать дальше »
