Прошли те времена, когда у желающих отправить что-либо почтой
существовала единственная возможность: пойти в офис Укрпочты и, отстояв
длинную очередь, иногда не один раз, с чувством выполненной сложной
задачи облечено вздохнуть. Сейчас рынок местной почтовой доставки уже
достаточно насыщен, поэтому не всегда очевидно, как же отправить свою
посылку быстро, дешево и при этом удобно.
В своем блоге я представлю список и основную информацию о наиболее
популярных курьерских службах доставки (ксд), которые покроют 99,9%
потребностей в доставке на дом. Но список все же далеко не полный, т.к.
по данным сайта cargoservice.org.ua в Украине действует 60 компаний по
курьерской доставке грузов. Кроме того, постараюсь дать ориентир по
выбору наиболее дешевой доставки в каждом из рассмотренных случаев, а
также поделюсь впечатлениями о работе некоторых компаний, услугами
которых приходилось пользоваться лично.
Платник податку, який до <податкової декларації з ПДВ за звітний податковий період подає заяву зі скаргою на постачальника з метою включення сум ПДВ до складу податкового кредиту, у розділі ІІ «Отримані податкові накладні» реєстру виданих та отриманих податкових накладних зазначає:
- у графі 1 - номер запису товарного чека або іншого розрахункового
документа, що засвідчує факт сплати податку у зв’язку з придбанням таких
товарів/послуг або первинного документа, що підтверджує факт отримання
таких товарів/послуг. Указаний номер запису переноситься на зазначений
документ;
- у графі 2 - дату отримання товарного чека або іншого розрахункового
документа, що засвідчує факт сплати податку у зв’язку з придбанням
таких товарів/послуг або первинного документа, що підтверджує факт
отримання таких товарів/послуг;
- у графах 3, 4 - дату складання товарного чека або іншого
розрахункового документа, що засвідчує факт сплати податку у зв’язку з
придбан
... Читать дальше »
Нормы п. 44.5 и пп. 139.1.9 Налогового кодекса (далее – НК) разъясняют налогоплательщику, как ему следует поступать в случае утери, уничтожения или порчи документов, подтверждающих расходы. Минимальный срок, в течение которого налогоплательщик обязан обеспечить сохранность этих документов, указан в п. 44.3 НК – 1 095 дней со дня представления налоговой отчетности, для составления которой использовались данные таких документов, либо с окончания срока ее представления, если отчетность не подавалась. Если плательщик ликвидируется – сдаче в архив подлежат документы за период не менее 1 095 дней перед его ликвидацией. Также в случае проверки налогоплательщика (п. 44.4 НК) документы, связанные с предметом проверки, должны храниться вплоть до ее окончания (включая срок, предусмотренный для обжалования принятых по ее результатам судебных решений), но опять же – не менее срока, установленного п. 44.3 НК.
Если до истечения вышеуказанных сроков плательщик обнаружил утерю, порчу или уничтожение документов, тогда он:
Відповідно до п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями (далі - ПКУ) платник податку зобов’язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів: а) у паперовому вигляді; б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстраторі податкових накладних. У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов’язкові реквізити, зокрема, код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України). ... Читать дальше »
Внесено зміни до Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (затверджена
постановою правління ПФУ від 27.09.2010 р. №21-5). Усі положення
документу тепер враховують обов’язковість нарахування та сплати ЄСВ з
сум декретних.
Нарахування єдиного внеску за осіб, які перебувають у декретній
відпустці та отримують допомогу у зв'язку з вагітністю та пологами (далі
- декретні), здійснюється за кожен місяць окремо таким чином*:
1) визначається середньоденний розмір декретних шляхом ділення
нарахованої суми такої допомоги на кількість днів, за які вона
нарахована;
2) визначається сума декретних, що припадає на кожен місяць окремо,
шляхом множення середньоденного розміру такої допомоги на кількість
календарних днів кожного місяця, за які вона нарахована;
3) визначається сума єдиного внеску для роботодавця шляхом множення
р
... Читать дальше »
Платник податку має право сформувати податковий кредит
звітного періоду, на підставі податкових накладних, які взяті на облік у
поточному звітному періоді, але виписані у податкових періодах, що
передує звітному, в таких випадках:
- податкові накладні, взяті на облік у звітному періоді, з дати виписки яких не минуло 365 календарних днів;
- податкові накладні, отримані протягом 60 календарних днів з дати
списання коштів з банківського рахунка платника податку, незалежно від
дати отримання від постачальника товарів/послуг, але з урахуванням
строків давності, — для платників, які застосовують касовий метод;
- податкові накладні, отримані при одержанні права власності на
заставне майно з метою подальшого продажу, — якщо у звітному періоді
відбувся продаж такого майна, — для банківських установ.
В таких випадках не вимагається документального підтвердження
причин отримання податкових накладних у періодах, наступних за
періодом, в яком
... Читать дальше »
Право на відпочинок працівників гарантовано Конституцією
України (ст. 45), а реалізується воно відповідно до КЗпП (глава V),
Закону про відпустки1 та інших нормативно-правових актів.
1 Закон України від 15.11.96 р. №504/96-ВР «Про відпустки».
Згідно зі ст. 2 Закону про відпустки та ст. 74 КЗпП України, право на
відпустку мають громадяни України, а також іноземні громадяни й особи
без громадянства, які працюють в Україні і перебувають у трудових
відносинах з підприємством незалежно від його форми власності та виду
діяльності. Право на відпустку мають і особи, які працюють у фізичної
особи за трудовим договором.
А ось громадяни, які працюють за договорами цивільно-правового
характеру, не мають права на відпустки, бо такі відносини є цивільними, а
не трудовими. На таких осіб не поширюються гарантії, встановлені
трудовим законодавством, зокрема щодо права на відпочинок.
Согласно п. 2 ст. 181 гл. 15 Семейного кодекса Украины (СКУ) по договоренности между родителями ребенка тот из них, кто проживает отдельно от ребенка, может принимать участие в его содержании в денежной и (или) натуральной форме.
Алименты могут уплачиваться как на добровольных началах, так и в принудительном порядке. Уплата алиментов на добровольных началах возможна как по инициативе родителя, отдельно проживающего от ребенка, так и по договору об уплате алиментов, удостоверенному нотариально.
Согласно ст. 187 СКУ один из родителей может подать заявление по месту работы об отчислении алиментов на ребенка из его заработной платы на срок, указанный в заявлении. В этом заявлении должны быть отражены все реквизиты, необходимые для удержания алиментов и выплаты их получателю, а именно: Ф.И.О. плательщика ал
... Читать дальше »
Головний бухгалтер підприємства звільнився в червні 2011 року. За результатами податкової перевірки донараховано податок на прибуток за ІІ квартал 2011 року. Чи може бути притягнуто до адміністративної відповідальності за це порушення звільненого головного бухгалтера, який у даний час не є посадовою особою на підприємстві?
На розпродажі наприкінці весни споживачем були придбані зимові
чоботи. Проте під час їх експлуатації на початку нового зимового сезону
взуття порвалося. Принісши товар назад у магазин з вимогою про
повернення коштів, споживач отримав відмову. Чи є у споживача право на
повернення коштів?
Представники адміністрації магазину в цій ситуації неправі, а
споживач має право на повернення коштів за неякісний товар. Обгрунтуємо
цю ситуацію.
Зимові чоботи є сезонним товаром, і гарантійний термін на них починає рахуватися не з моменту покупки, а з початку сезону, а саме з 15 листопада
(див. Порядок №172). Тож споживач може вимагати або заміни товару, або
розірвання договору і повернення грошей на підставі ст. 8 Закону про
захист прав споживачів.
Зверніть увагу на те, що при розірванні договору розрахунки із споживачем:
1) у разі підвищення ціни на товар провадяться виходячи з його вартості на час пред'явлення відповідної вимоги;
