У квітні підвищили зарплату. Чи можна враховувати понижуючий коефіцієнт з ЄСВ? Який період брати для розрахунку - початок року чи квітень?
Завдяки Закону №219 від 02.03.2015 маємо 3 критерії застосування понижувального коефіцієнта ЄСВ. Суть запитання не дає можливості зрозуміти, на скільки на конкретному підприємстві була збільшена заробітна плата у квітні 2015 і чи має підприємство виконання одночасно всіх трьох критеріїв. Зверніть увагу, всі критерії базуються на даних 2014 року. Отже:
Критерій 1: база нарахування ЄСВ у розрахунку на одну застраховану особу в звітному місяці (БН(зо)) збільшилася на 20 і більше відсотків порівнян
... Читать дальше »
ГФСУ ответила на вопрос об особенностях составления налоговых накладных по ежедневным итогам операций.
Операции по поставке товаров (в том числе подакцизных и импортируемых) в налоговой накладной, составленной по ежедневным итогам операций в случае поставки за наличные конечному потребителю (который не является плательщиком НДС), отражаются следующим образом:
- отдельной строкой показатели по поставке подакцизных и импортируемых товаров по кодам УКТ ВЭД;
- отдельной строкой показатели относительно общей суммы стоимости поставленных товаров, за вычетом объемов поставки подакцизных и
... Читать дальше »
Предприятие сдает в аренду офисные помещения. Расчеты с арендаторами проводятся в наличной форме. Надо ли арендодателю при проведении таких расчетов применять РРО?
Напомним, что действие Закона от 06.07.95 г. № 265/95-ВР (далее – Закон № 265) распространяется на всех субъектов хозяйствования, которые осуществляют расчетные операции в наличной и/или безналичной форме (с помощью платежных карточек, платежных чеков, жетонов и т. п.). При этом расчетной является операция по приему от покупателя наличных средств, платежных карточек и т. п. в месте реализации товаров (услуг).
Однако в Законе № 265 нет определения термина «услуга». Поэтому непонятно, надо ли применять РРО при расчетах за аренду. Согласно Гражданскому кодексу (далее – ГК) договор аренды не относится к договорам о предоставлении услуг. Объясняется это тем, что предметом договора аренды является непотребляемая вещь или имущественные права. А предметом договора об оказании услуг является сама услуга. Причем любая услуга потребляется в процессе ее оказания – тако
... Читать дальше »
Юрлицом была зарегистрирована налоговая накладная, где указан неправильный адрес контрагента и подписи (вместо бухгалтер - печать директор - печать). Ответ с налоговой пришёл о том, что налоговая зарегистрирована. Не будет ли претензий у налоговой к клиенту по поводу неправильной подписи? Можно ли вообще исправить подписи?
Ответ: Законом № 71 внесены изменения в пункт 192.1 статьи 192 НКУ, согласно которым расчет корректировки к налоговой накладной оформляется также в случае исправления ошибок, допущенных при составлении налоговой накладной, в том числе не связанных с изменением суммы компенсации стоимости товаров / услуг.
Согласно разъяснению ГФС от 17.02.2015 г. № 5292/7/99-99-19-03-02-17, а также Порядка заполнения налоговой накладной № 957 от 22.09.2014 г., начиная с 1 января 2015 года в случае допущения ошибки в реквизитах налоговой накладной, составленной как до 1 января 2015 года, так и после указанной даты, налогоплательщик на дату выявления указанной ошибки имеет право составить расчет коррект
... Читать дальше »
Кошти, отримані платником податку на відрядження або під звіт, у тому числі надміру витрачені та не повернуті у встановлені законодавством строки, відображаються у податковому розрахунку за ф. 1ДФ під ознакою доходу «118»
Відповідно до Довідника ознак доходів, який наведений у додатку до Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, затвердженого ... Читать дальше »
Відповідно до п.п. 14.1.71 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) звичайна ціна - ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору, якщо інше не встановлено ПКУ. Якщо не доведено зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню ринкових цін. Це визначення не поширюється на операції, що визнаються контрольованими відповідно до ст. 39 ПКУ.
У разі якщо ціни (націнки) на товари (роботи, послуги) підлягають державному регулюванню згідно із законодавством, звичайною вважається ціна, встановлена відповідно до правил такого регулювання. Це положення не поширюється на випадки, коли встановлюється мінімальна ціна продажу або індикативна ціна. У такому разі звичайна ціна операції визначається відповідно до ст. 39 ПКУ, але не може бути меншою за мінімальну або індикативну ціну.
Якщо під час здійснення операції обов’язковим є проведення оцінки, вартість об’єкта оцінки є підставою для визначення звичайної ціни для цілей оподаткування за умови, що
... Читать дальше »
При подачі податкової накладної підриємство не вказало наявний код УКТ ЗЕД. Зробило коригування із зазначенням даного коду, але коригування 0,00 грн, ні сума, ні кількість товару не змінилися. Чи потрібно показувати дане коригування у декларації з ПДВ?
Суть подання у складі декларації з ПДВ додатку Д1, це відображення даних за розрахунком коригування сум ПДВ. Цей додаток подається за наявності подій, які підлягають відображенню у ньому. Коригування (збільшення або зменшення) податкових зобов'язань та податкового кредиту відображається у рядках 8 та 16 декларації з ПДВ. Заповнюється додаток 1 в розрізі контрагентів та розрахунків коригування до податкових накладних.
ДФСУ у листі від 20.03.2015 р. №5834/6/99-99-19-03-02-15 нагадує: якщо вартість послуги визначається із застосуванням одиниць обліку, які відображаються у первинних документах, регістрах бухобліку, то у графах 5.1 та 5.2 податкової накладної зазначаються одиниці виміру (умовне позначення і код) згідно з КСПОВО, у тому числі і у випадку, коли одиницею обліку послуги згідно з договором визначена гривня.
У разі якщо послуга, що надається, не має одиниці обліку, у графі 5.1 зазначається "послуга&q
... Читать дальше »
Основними причинами, які можуть призвести до виведення з ладу реєстратора розрахункових операцій є несправність, відсутність зв’язку та електропостачання господарської одиниці де його розміщено.
Проте виникнення таких обставин зовсім не означає, що розрахунки з покупцями треба припинити. Якщо РРО вийшов з ладу або тимчасово відключили електроенергію, здійснювати розрахункові операції можна без застосування основного реєстратора. При цьому існує два варіанти проведення розрахункових операцій:
- з використанням резервного РРО за умови, що він був належним чином зареєстрований в органах ДФС (якщо електроенергія є, але робочий РРО вийшов з ладу);
- з використанням розрахункової книжки, зареєстрованої в органах ДФС (у разі, коли електроенергії немає, або відсутній резервний РРО).
Відмітимо, що суб’єкт господарювання може працювати без основного РРО:
- у разі відключення електроенергії – не більше 72 годин (
... Читать дальше »
