В кінці
планової перевірки ревізори подали підприємству лист, в якому,
посилаючись на пп. пп. 20. 1. 2, 20. 1. 6, 62. 1. 3 Податкового кодексу
України (далі - ПКУ), вимагають надати оригінали та копії господарських
договорів, вже проаналізованих в ході даної перевірки.
Більш детально про право податкової надавати запити читайте тут Про те як правильно спілкуватися з пеевіряючими органами можна ознайоимитись тут Чи правомірна така вимога і які можливі наслідки, якщо відмовити? ВІДПОВІДЬ: У цій ситуації вимога про надання оригіналів та копій договорів неправомірно. Тепер розберемося в деталях. Оригінали
первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів
можуть вилучити тільки в рамках кримінально-процесуального закону (п.
85. 5 ПКУ). Тому запитувати оригінали документів "на винос" перевіряючі
не мають права. Як варіант можна запропонувати їм ознайомитися з
необхідними документами на місці. Однак у цій
ситуації бентежить те, що вимога від органу державної податкової служби
(далі - орган ДПС) надійшло, коли перевірка вже закінчується і щодо
раніше проаналізованих документів. У такому випадку вимальовуються
кілька можливих сценаріїв розвитку відносин. Причому залежать вони від
того, чи є у підприємства акти або інші документи1, що підтверджують
ознайомлення податківців з документами під час перевірки. Якщо
підстрахуватися нічим, то не виключено, що передачу договорів для
ознайомлення перевіряючі можуть згодом піднести як перше знайомство з
ними. Тоді включається в роботу п. 44. 7 ПКУ: якщо документи передані
органу ДПС менш ніж за три дні до закінчення перевірки або орган ДПС
отримав направлення йому паперу в зазначений термін, то це підстава для
продовження вищезгаданої перевірки. Якщо ж документи отримані ним після
закінчення перевірки, він має право не приймати рішення по се
результатами і призначити позапланову перевірку. Так що,
надавши документи в останні дні перевірки у відповідь на нехитре лист,
підприємство на 99, 9% продовжує життя перевірки до 15 робочих днів,
якщо воно крупний платник, до п'яти - якщо суб'єкт малого
підприємництва, а коли ні перший, ні другий - до 10 робочих днів.
Аналогічні терміни діють і для позапланових перевірок, які теж ще можна
продовжити і / або призупинити (ст. 82 ПКУ). Якщо ж
документів взагалі не дати, навіть цілком обгрунтоване, то. по всій
вірогідності, податківці вважатимуть, що у підприємства їх взагалі не
було на дату складання звітності (п. 44. 6 ПКУ). Відповідно, легко тоді
передбачити зміст акта перевірки та наступні за ним податкові
повідомлення-рішення. Звичайно, підприємство має право подати копії
"неврахованих" документів протягом трьох днів з дня отримання акта
перевірки, але і в цьому випадку його може наздогнати позапланова
перевірка. 1 У тому
числі в електронній формі, наприклад опис вкладених документів, яку
становить великий платник податків, надаючи при перевірці документи в
електронній формі органу ДПС (Порядок надання документів великого
платника податків в електронній формі при проведенні документальної
перевірки, затверджений наказом Мінфіну від 0711. 11 г . № 1393). На такому
роздоріжжі реально опинитися підприємству, якщо не потурбуватися про
докази того, що податкові інспектори пропрацювали надані їм документи
під час планової (позапланової) перевірки. Тому щоб не
опинитися в подібній ситуації в майбутньому, доцільно передавати
документи для ознайомлення за актом приймання-передачі. Адже п. 85. 3
НКУ так і наказує: документи, що містять комерційну таємницю або
конфіденційні, передають для огляду, вивчення і повернення за актом у
вільній формі, який підписує посадова (службова) особа органу ДПС та
платник (його представник). А до конфіденційних підприємство має право
віднести практично будь-які документи. Крім того, режим доступу до них
воно встановлює самостійно (ч. 2 ст. 21 Закону України "Про інформацію"
від 02. 10. 92 р. № 2657-ХІІ). Словом, якщо закон дає такий шанс, то
чому б ним не скористатися. Щодо копій
фінансово-господарських документів, то, дійсно, під час проведення
перевірок органам ДПС дозволено виконувати завірені платником копії
документів. Але не всіх підряд, а тільки тих, які свідчать про порушення
вимог податкового або іншого законодавства, дотримання якого
контролюють органи ДПС. Про це свідчить п. 20. 1. 2 ПКУ на який
посилаються співробітники податкової. Більш того, до даної категорії п.
85. 4 ПКУ відносить фінансово-господарські, бухгалтерські та інші
документи, що вказують на приховування (заниження) об'єктів
оподаткування, несплату податків, зборів (обов'язкових платежів). А самі
по собі госпдоговорів жодним чином не підтверджують заниження
податкових зобов'язань. Отже, в цій
ситуації підприємство вправі відмовити у задоволенні вимоги про надання
копій документів, але не на словах, а підготувавши письмову
аргументовану відповідь. Гліб САЗОНОВ, юрист, м. Київ "Все про бухгалтерський облік"
За матеріалами: www.advocat-cons.info
|