Проценти, нараховані за валютними кредитами (позиками), підпадають під визначення процентів, наведене у  пп. 14.1.206 ПКУ, як плата за використання залучених на визначений строк коштів.

Нарахування та сплата процентів відбуваються за датою, зазначеною у договорі (помісячно, поквартально тощо).

Згідно з пп. 138.5.2 ПКУ, датою збільшення витрат платника податку від здійснення кредитно-депозитних операцій є дата визнання процентів (комісійних та інших платежів, пов'язаних зі створенням або придбанням кредитів, вкладів (депозитів), визначена згідно з правилами бухобліку.

Фінансові витрати, до яких належать і витрати на нарахування процентів (у т. ч. і за користування кредитами та позиками) в межах норм, встановлених ПКУ, відносяться до складу інших витрат.

У декларації з прибутку, форму якої затверджено наказом Мінфіну від 28.09.2011 р. №1213, для таких витрат передбачено узагальнюючий рядок 06.4 «Інші витрати звичайної діяльності та інші операційні витрати» з розшифруванням у рядку 06.4.18 «Витрати за операціями з борговими вимогами та зобов'язаннями» додатка IВ до декларації. Відповідно до п. 141.1 ПКУ, обмежень при віднесенні до податкових витрат процентів не передбачено, якщо кредит (позику) отримано для провадження госпдіяльності.