Теза 1. Визнати недійсним можна лише укладений договір. Договір вважається укладеним, якщо стороно досягли згоди з усіх істотних положень які в ньому є визначені законодавством або однією з сторін. Кожен вид договору може містити свої спецефічні істотні умови.

Теза 2. Неукладеним вважається той договір, який нотаріально не посвідчено (якщо згідно законодавтсва він підлягає нотаріальному посвідченню).

Теза 3. Якщо договором передбачено перехід речових прав на нерухоме майно, то такі права будуть виникати лише після їх державної реєстрації.

Теза 4. Недійсні договори поділяються на оспорювані та нікчемні. Суть одна, але шляхи визнання різні.

Нікчемним договір може бути визнаний на підставі прямої вказівки закону. Оспорюваний договір визнається на підставі рішення суду. 

Теза 5. Недійсним може бути визнаний увесь договір, або лише його окрема умова.

Теза 6. Невиконання або неналежне виконання сторонами або однією із сторін умов договору не тягне за собою визнання його недійсним. Заінтересована особа може вимагати розірвання договору.

Підстави для недійсності:

1. Договір суперечить законодавтсву. Якщо договір суперечить будь якому чинному на момент укладання акту цивільного законодавства то є підстава визнати його недійсним.

2. Відсутність потрібного обсягу цивільної дієздатності.

Про відсутність дієздатності юридичної особи може свідчити:

• відсутність держреєстрації підприємства або наявність запису про припинення діяльності такої юрособи;
• відсутність ліцензії для здійснення певних видів діяльності (саме на період виконання умов договору);
• відсутність повноважень у посадової особи, яка діє від імені юрособи.

3. Невідповідність волевиявлення та реальних наслідків. Якщо договір було укладено наприклад під впливом помилки, обману насильства, під впливом важких обставин й на невигідних умовах, то такий договір може бути визнаний недійсним.

4. Недотримання письмової форми. Для юридичних осіб практично завжди необхідно укладати договір в письмовій формі. Але недотримання письмової форми не тягне за собой визнання договору недійсним. Проте деякі види договорів повинні обов'язково бути укладені в письмовій формі:

• договір майнового права;
• страхування;
• про надання кредиту;
• банківського вкладу;
• щодо розпорядження майновими правами інтелектуальної власності;
• комерційної концесії.

Тепер розглянемо визнання договорів недійсними через суд.

Ініціатором такої процедури може стати одна іхз сторін договору, або заінтересована особа. В ролі такої особи може бути наприклад прокурор, або органи доходів і зборів, який окрім такої заяви може заявити вимогу щодо стягнення в дохід держави коштів, які були отримані по такому договору. Ініціатором також може стати і суд.

Строк позовної давності - стандартний, тобто 3 роки. Цей термін начинає спливати з моменту настання виконання умов такого договору. Визнаний судом недійсним договір вважається з моменту його укладання.

Автор статті: Піскун А.Є.

 Google