Слід зазначити, що дія Закону про відпустки поширюється на навчальні відпустки, які надаються працівникам у зв’язку з навчанням у вищих навчальних закладах, розташованих на території України й акредитованих відповідно до вимог про акредитацію навчальних закладів, затверджених КМУ. Умови надання навчальних відпусток визначені статтею 15 Закону про відпустки, згідно з якою працівникам, які успішно навчаються без відриву від виробництва у вищих навчальних закладах з вечірньою та заочною формами навчання, надаються додаткові оплачувані відпустки. Тривалість навчальної відпустки залежить від курсу, форми навчання та рівня акредитації навчального закладу.

Право на навчальну відпустку мають працівники виключно за основним місцем роботи (відповідні роз’яснення були надані Мінпраці у листі від 16.05.2006 №172/13/116-01).

Розрахунок зарплати працівника на період навчальної відпустки проводиться відповідно до Порядку вирахування середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабміну від 08.02.1995 №100 (далі — Порядок №100).

Обчислення середньої заробітної плати для оплати додаткової відпустки у зв’язку з навчанням здійснюється згідно з виплатами за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки або виплати компенсації за невикористані відпустки (п.2 Порядку №100).

Працівникові, який відпрацював на підприємстві менше року, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактичний час роботи, тобто з першого числа місяця після оформлення на роботу до першого числа місяця, в якому надається відпустка або виплачується компенсація за невикористану відпустку.

Якщо перед початком відпустки працівник не мав заробітку не зі своєї вини, то розрахунок здійснюють на підставі установленого в трудовому договорі працівника посадового окладу (тарифної ставки) на момент здійснення обчислення (п.4 Порядку №100). Це стосується і працівника, який не відпрацював повний місяць (щойноприйнятий): для такого працівника середня заробітна плата для оплати навчальної відпустки обчислюється виходячи з установлених йому в трудовому договорі тарифної ставки, посадового (місячного) окладу.

Відпустки у зв'язку з навчанням не подовжуються на святкові та неробочі дні в тому випадку, якщо вони припадають на такі дні (ст. 5 Закону про відпустки).

Наведемо приклад розрахунку зарплати працівника на період навчальної відпустки.

Іванов І.І., бухгалтер, подав керівнику ТОВ «А» заяву з проханням надати йому з 01.12.2012 навчальну відпустку для складання сесії у ВНЗ. На підтвердження необхідності такої відпустки Іванов І.І. надав разом із заявою довідку-виклик з ВНЗ. Іванов І.І. вчиться на третьому курсі заочного відділення у ВНЗ IV рівня акредитації. Відповідно до Закону про відпустки і довідки-виклику йому призначено 31 календарний день навчальної відпустки. Врахуємо, що навчальна відпустка не подовжується на святкові і неробочі дні. Таким чином, навчальна відпустка Іванова І.І. закінчиться 31.12.2012.

Розрахунок середньої зарплати на період навчальної відпустки здійснюється шляхом ділення зарплати працівника за 12 календарних місяців, що передують місяцю надання навчальної відпустки (або менший фактично відпрацьований період), на кількість календарних днів, що припадають на цей розрахунковий період, за винятком святкових і неробочих днів, установлених законодавством. Отримана в результаті середньоденна зарплата помножується на число календарних днів відпустки. А саме:

1. Зарплата Іванова І.І. за останні 12 календарних місяців, яка використовується для розрахунку середньої зарплати — 40 000,00 грн.

2. Кількість календарних днів за винятком святкових і неробочих, які припадають на розрахунковий період (12 календарних місяців, що передують місяцю надання відпустки), — 356 календарних днів (366 — 10).

3. Середньоденна зарплата — 112,36 грн. (40 000,00 / 356).

4. Сума відпускних — 3 483,16 грн. (31 × 112,36).