Невиробничі об'єкти не підлягають амортизації в податковому
обліку, тому результат операції з їх продажу в цілях оподаткування
визначається шляхом порівняння вартості продажу, з урахуванням вимог
абз. 2 п. 146.13 ПКУ (п. 146.13 ПКУ).
У такій ситуації понесені раніше витрати на поточні ремонти
невиробничого об'єкта теж можуть брати участь у визначенні об'єкта
оподаткування. Але такі ремонтні витрати можуть зменшити оподатковуваний дохід, проте не можуть збільшити витрати в податковому обліку.
Якщо вартість продажу невиробничого об'єкта ОЗ перевищує його первісну
вартість і суму витрат на ремонти, то дохід визначається з урахуванням
таких витрат. Якщо первісна вартість невиробничого об'єкта ОЗ вища за
його продажну вартість, то витрати в податковому обліку виникнуть тільки
на різницю між ними без урахування витрат на ремонти.
Приклад.Підприємство «Альфа» продає
невиробничий об'єкт — акваріум. Первісна вартість акваріума — 8000 грн.,
здійснені витрати на поліпшення — 800 грн. Договірна вартість, за якою
продається невиробничий ОЗ, — 3000 грн. (ПДВ — 600 грн.), що відповідає
рівню звичайних цін. Оскільки вартість продажу акваріума нижча від його
первісної вартості, то в податковому обліку виникнуть витрати. Але сума
витрат на поліпшення не братиме участі в розрахунку. Витрати = 8000 грн.
— 3000 грн. = 5000 грн.
Пам'ятайте: під час продажу невиробничого активу виникає податкове
зобов'язання виходячи з договірної ціни операції, але не нижчої за
звичайні ціни (п. 188.1 ПКУ).
Постає запитання: а що в такій ситуації відбувається з податковим
кредитом? Продаючи такий об'єкт, підприємство починає використовувати
його в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, тому в
нього виникає право на відображення раніше не відображеного ПК на
підставі бухгалтерської довідки згідно з п. 198.5 ПКУ.