|
Щодо документального
оформлення порядку консервації основних засобів
Відповідно
до п.146.1 ст.146 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI
(далі - ПКУ) облік вартості, яка амортизується, ведеться за кожним об’єктом, що
входить до складу окремої групи основних засобів, у тому числі вартість
ремонту,
поліпшення таких засобів, отриманих безоплатно або наданих в
оперативний лізинг (оренду), як окремий об’єкт амортизації.
Відповідно
до пп.145.1.2 п.145.1 ст.145 ПКУ нарахування амортизації здійснюється протягом
строку корисного використання (експлуатації) об’єкта, який встановлюється
наказом по підприємству при визнанні цього об’єкта активом (при зарахуванні на
баланс), але не менше ніж визначено в пункті 145.1 і призупиняється на період
його виводу з експлуатації (для реконструкції, модернізації, добудови,
дообладнання, консервації та інших причин) на підставі документів, які свідчать
про виведення таких основних засобів з експлуатації).
Стосовно
питання визначення технічних характеристик ознак ремонту, реконструкції,
модернізації будівель, споруд та інших основних засобів слід зазначити, що
відповідно до п. 29 Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку основних
засобів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 30.09.03 №561
(далі – Методичні рекомендації №561) рішення про характер і ознаки здійснюваних
підприємством робіт, тобто: спрямовані вони на підвищення техніко-економічних
можливостей (модернізація, модифікація, добудова, реконструкція) об’єкта, що
приведе у майбутньому до збільшення економічних вигід, чи здійснюються для
підтримання об’єкта в придатному для використання стані та одержання первісно
визначеної суми майбутніх економічних вигід від його використання – приймається
керівником підприємства з урахуванням результатів аналізу існуючої ситуації та
суттєвості таких витрат.
Приклад
робіт, що приводять до збільшення очікуваних майбутніх вигід від об’єкта
основних засобів, наведено у п. 31 Методичних рекомендацій № 561, а саме:
•
модифікація, модернізація об’єкта основних засобів з метою подовження терміну
його корисної експлуатації або збільшення його виробничої потужності;
•
заміна окремих частин устаткування для підвищення якості продукції (робіт,
послуг);
•
впровадження ефективнішого технологічного процесу, що дасть змогу зменшити
первісно оцінені виробничі витрати;
•
добудова (надбудова) будівлі, що збільшить кількість місць (площу) будівлі,
обсяги та/або якість виконуваних робіт (послуг) чи умови їх виконання.
Приймання
закінчених робіт з ремонту і поліпшення основних засобів (модернізації,
добудови, реконструкції тощо) оформляється Актом приймання-здачі
відремонтованих, реконструйованих та модернізованих об’єктів (типова форма №
ОЗ-2), форму якого затверджено наказом Мінстату України від 29.12.95 № 352 «Про
затвердження типових форм первинного обліку».
Отже,
рішення про характер і ознаки робіт, що здійснюються у зв’язку з ремонтом,
поліпшенням основних засобів приймається керівником підприємства з урахуванням
результатів аналізу існуючої ситуації та суттєвості таких витрат.
Розглянемо
докладніше документальне оформлення процедури консервації та розконсервації
основних засобів.
Слід
зазначити, що порядок консервації та розконсервації об’єктів основних засобів
розглянутий в декілька нормативних актах.
Процедура
консервації (розконсервації) основних засобів здійснюється на підставі
рекомендацій та вимог Положення «Про порядок консервації основних виробничих
фондів підприємств» від 28.10.1993 № 1183 (далі - Положення N 1183).
Це
положення являється обов’язковим для підприємств, які мають стратегічне
значення для економіки і безпеки держави, а також заснованих на державній
власності. Для інших підприємств це Положення має рекомендаційний характер.
Що
стосується об’єктів будівництва, то їх консервації здійснюється на підставі
Положення про порядок консервації та розконсервації об’єктів будівництва,
затверджене Наказом Міністерства будівництва, архітектури і
житлово-комунального господарства України від 21.10.2005 р. №2, в якому описано
порядок проведення консервації та розконсервації об’єктів будівництва,
реконструкції і технічного переозброєння діючих підприємств, капітального
ремонту будівель і споруд виробничого та невиробничого призначення. Цей
документ є обов’язковим для застосування при проведенні консервації та
розконсервації об’єктів (будівель), будівництво яких здійснюється із залученням
державних та змішаних інвестицій, і має рекомендаційний характер для об’єктів
(будівель), будівництво яких здійснюється за рахунок інших джерел фінансування.
Стратегічне значення підприємства та його форма власності в цьому разі вже не є
важливими — важливим є лише джерело фінансування будівництва.
Відповідно до п. 2 Положення № 1183 консервація основних засобів підприємства -
це комплекс заходів, спрямованих на довгострокове (але не більше ніж три роки)
збереження основних засобів підприємств у разі припинення виробничої та іншої
господарської діяльності з можливістю подальшого відновлення їх функціонування.
Основні засоби може бути законсервовано, якщо подальше використання їх в
виробництві визнано тимчасово недоцільним.
Під
час консервації та розконсервації основні засоби приводяться у стан, що
забезпечує збереження технологічного обладнання, будівель і споруд, а також
безпеку технічного персоналу і населення, охорону довкілля. Відповідальність за
збереження законсервованих об’єктів несе керівник підприємства згідно чинного
законодавства.
Порядок
дій при процедурі консервації складається з наступних етапів:
•
прийняття рішення про консервацію уповноваженим органом підприємства.
•
видача наказу про створення комісії з питань проведення консервації на чолі з
керівником підприємства.
•
складання техніко-економічне обґрунтування подальшої недоцільності використання
основних засобів.
•
складання акту про тимчасове виведення основних засобів з експлуатації та їх
консервацію.
Зупинимось
детальніше на документальному оформленню процедури консервації на цих етапах.
Виведення
з експлуатації основних засобів у зв’язку з поліпшенням (для реконструкції,
модернізації, добудови, дообладнання, консервації та інших причин) провадиться
на підставі розпорядчого документу (наказу) керівника платника податку та інших
документів, які свідчать про виведення таких основних засобів з експлуатації.
У
розпорядчому документі про консервацію об'єкта (будови) обов'язково
зазначаються:
1.
причини, які обумовлюють прийняття рішення про консервацію;
2.
термін, на який об'єкт (будова) консервується;
3.
джерела фінансування робіт та заходів з консервації, що забезпечують збереження
законсервованого об'єкта (будови);
4.
термін розроблення документації, необхідної для проведення робіт з консервації
об'єкта (будови) та забезпечення збереження устаткування, конструкцій і матеріалів;
5.
організація, відповідальна за збереження законсервованого об'єкта (будови), а
також за збереження устаткування і матеріалів.
В залежності від повноважень керівника, установлених в Статуті підприємства
рішення про консервацію об’єкта основних засобів може бути прийнято на
загальних зборах учасників (засновників).
Здійснення
будь-яких робіт, пов’язаних з ремонтом основних засобів без наявності
зазначених документів не є свідченням виведення таких основних засобів з
експлуатації.
Фінансування
консервації (розконсервації) основних засобів може здійснюватись за рахунок:
1.
власних коштів підприємств;
2.
коштів власників підприємств або інших юридичних осіб;
3.
кредитів;
4.
коштів, які передбачені для зазначених цілей у державному та місцевих бюджетах;
5.
сум амортизаційних відрахувань, які нараховуються на законсервовані основні
фонди другої та третьої групи.
Консервація,
утримання та розконсервація основних засобів підприємств здійснюється згідно з
проектом консервації, який затверджується:
•
органом, уповноваженим управляти його майном, - для підприємств, заснованих на
державній власності;
•
власником за погодженням з міністерством або іншим центральним органом
виконавчої влади (за галузевим принципом) - для підприємств, які мають
стратегічне значення для економіки і безпеки держави, або з Мінекономіки, якщо
підприємство займається діяльністю, що стосується кількох галузей економіки;
•
власником (власниками) - для решти підприємств.
Для
опрацювання поданих підприємствами пропозицій щодо консервації їх основних
фондів за рішенням керівників зазначених органів утворюються комісії з питань
проведення консервації основних фондів.
Для
підготовки матеріалів щодо консервації основних фондів та тимчасового виведення
їх з виробничого процесу на підприємстві утворюється комісія з питань
проведення консервації основних фондів на чолі з керівником підприємства
(головою виконавчого органу). Рішення про тимчасове виведення основних фондів з
виробничого процесу та їх консервацію виноситься цією комісією та
підтверджується «Актом про тимчасове виведення основних фондів з виробничого
процесу та їх консервацію».
Підприємства,
засновані на державній власності, здійснюють підготовку і подають для
узгодження пропозиції щодо консервації та розконсервації основних фондів,
визначення терміну і конкретного джерела фінансування консервації та
розконсервації з відповідним техніко-економічним обґрунтуванням необхідності
проведення консервації до органу, уповноваженого управляти їх майном, а
підприємства, які мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави
(крім підприємств, заснованих на державній власності), - до Міжвідомчої
комісії. Зазначені пропозиції розглядаються відповідним органом виконавчої
влади чи Міжвідомчою комісією протягом місяця.
Техніко-економічне
обґрунтування складається з:
•
відомостей про основні фонди підприємства, що підлягають консервації:
найменування та місцезнаходження підприємства, орган, уповноважений управляти
майном, - для підприємств, заснованих на державній власності, (найменування
власника (власників) - для інших підприємств), балансова вартість;
•
проекту консервації,
•
акту технічного стану основних фондів на момент їх консервації;
•
дані про облік основних фондів підприємств з розподілом за групами, що
підлягають консервації.
Технологічною
документацією щодо проведення консервації визначаються технологічні процеси, за
якими проводитиметься консервація основних фондів підприємства, обслуговування
їх у законсервованому стані та розконсервація.
Після
закінчення робіт, пов'язаних з консервацією складається акт про прийняття
основних фондів на консервацію.
Також
слід зазначити, що у відповідності до п. 9 Положення №1183 використання
законсервованих основних засобів протягом установленого терміну консервації
забороняється.
Дострокова
їх розконсервація з метою провадження господарської діяльності або передача
іншим суб'єктам господарської діяльності на договірних умовах здійснюється на
підставі тих документів, що й консервація.
Зауважимо,
що оформлення всіх вищеназваних документів на підприємствах, для яких вимоги
Положення № 1183 є рекомендаціями необов’язково, але вони допоможуть довести
контролюючим органам необхідність консервації, а отже, і її зв’язок із
господарською діяльністю підприємства.
Нижче
наведені зразки документів, які можуть бути оформлені при консервації основних
засобів.
1. Акт про тимчасове виведення основних фондів з
виробничого процесу та їх консервацію
2. Акт про прийняття законсервованого об'єкта
(будови)
3. Наказ про консервацію основних засобів
|
