• ризиків загибелі врожаю;
• транспортування продукції;
• майна;
• об'єкта фінансового лізингу або оперативного (якщо це передбачено договором);
• ризиків платника податків, які пов'язані з господарською діяльністю.

Серед перелічених видів є як обов'язкові так і добровільні види страхування. При цьому слід звернути увагу на розмір страхового тарифу (застосування так званої звичайної ціни).

Страхування у сільському господарстві.

Найбільш розповсюдженим видом страхування в сільському господарстві є страхування ризиків загибелі врожаю або загибелі чи вимушеного забою тварин. Витрати у вигляді страхового платежу відносяться до складу податкової собівартості саме тієї культури або виду тварин на які проводилось страхування. Такі витрати визнаються  витратами того періоду в якому було визнано доходи від реалізації цих видів продукції.

Страхування транспортування продукції.

Страхувальник може здійснити добровільне страхування майна, яке буде транспортуватись цим платником податку. Головною умовою віднесення даного виду витрат до складу податкових є наявність права власності на це майно. Витрати на страхування можна віднести до різних статей витрат залежно від того, що буде транспортуватись і куди воно буде використовуватися.

Страхування майна платника податків.

Воно може бути як обов'язковим (іпотека,майна переданого в концесію тощо) так і добровільним (КАСКО, будівель, споруд тощо). Головною умовою для віднесення даного виду витрат до податкових є фактичне використання застрахованого майна у господарській діяльності. При цьому не обов'язкова наявність права майна на об'єкт страхування. Такі витрати відносяться до складу "Інших витрат". У разі настання страхового випадку у звітному податковому періоді коли настав страховий випадок, застраховані збитки відносяться до складу витрат, а отримане страхове відшкодування - до складу доходів у звітному періоді його отримання. Застраховані збитки відносяться до складу витрат у податковому періоді, у якому було складено страховий акт.

Страхування фінансових, кредитних та інших ризиків.

До складу податкових витрат можна включати будь-які витрати із страхування ризиків платника податків які нерозривно пов'язані з господарською діяльністю в межах звичайного страхового тарифу, що діє на момент укладання страхового договору.

Поняття фінансового та комерційного ризику законодавством не визначено, на практиці під такими ризиками розуміють невиконання контрагентами своїх зобов'язань, зміною умов провадження господарської діяльності, кредитні ризики, інфляція та ризики втрат внаслідок операцій у фінансово-кредитній та біржових сферах тощо.

Страхування депозитів полягає у створенні системи захисту грошових вкладів на випадок банкрутства цих банків. Також доволі розповсюдженим видом страхування є кредити, де страхувальником виступає кредитор-вигодонабувач.

Експерт сайту: Піскун Антон