Для всіх одиниць бухгалтерського обліку запасів, що мають однакове призначення та однакові умови використання, застосовується тільки один із наведених методів. Вибраний метод повинен бути закріплений у наказі про облікову політику.Для визначення собівартості реалізованих товарів у роздрібній торгівлі рекомендують використовувати метод ціни продажу (так званий «сумовий» облік). Адже вести кількісний облік у роздрібній торгівлі зі значною номенклатурою досить складно. І хоч сучасні засоби автоматизації бухгалтерського обліку дозволяють використовувати метод «ФІФО», проте, для цього потрібні значні грошові витрати. А тому використання методу ціни продажу у роздрібній торгівлі залишається досить популярним.>Цей метод рекомендовано використовувати при значній та змінній номенклатурі товарів і при приблизно однаковому рівні торгової націнки.

Та нажаль законодавство не визначає яке відхилення вважати приблизно однаковим. На нашу думку, таке відхилення не повинно перевищувати 10%. У разі якщо по різним товарам сума торгової націнки відрізняється більше ніж на 10 %, такі товари повинні групуватись в окремі підгрупи. Облік торгової націнка і продажної вартості таких товарів та виручки від їх реалізації повинен вестися окремо. Це дасть змогу визначити собівартість реалізованих товарів більш чітко. Сучасні реєстратори розрахункових операцій дозволяють кодувати товари по підгрупам. І для визначення виручки по тій чи іншій підгрупі достатньо лише натиснути певну комбінацію кнопок.

Суть цього методу полягає в тому, що для визначення собівартості реалізованих товарів потрібно від виручки за місяць відняти суму торгової націнки (обліковується на субрахунку 285) проданих товарів. Сума торгової націнки дорівнює добутку виручки за місяць і середнього відсотка торгівельної націнки. Середній відсоток торгівельної націнки визначається діленням суми залишку торгівельних націнок на початок звітного місяця і торговельних націнок у продажній вартості одержаних у звітному місяці товарів на суму продажної (роздрібної) вартості залишку товарів на початок звітного місяця та продажної (роздрібної) вартості одержаних у звітному місяці товарів. Саме такий спосіб описано у п. 22 П(С)БО 9.

Начебто все зрозуміло. Та, як це часто буває, законотворець забув уточнити як обліковується сума торгової націнки: з ПДВ чи без ПДВ. І це у свою чергу породило два способи ведення обліку торгової націнки і як наслідок продажної вартості товарів у роздрібному магазині. В першому випадку продажна вартість і торгова націнка обліковуються без сум ПДВ. В другому – з ПДВ. І хоч обидва варіанти дають абсолютно однакову собівартість реалізованих товарів, проте існують прихильники як першого так і другого варіанту.

Податок на прибуток.

У відповідності зі статтею 138 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755 VI (далі – ПКУ) витрати, що враховуються при обчисленні об’єкта оподаткування складаються із витрат операційної діяльності та інших витрат. Витрати операційної діяльності включають собівартість реалізованих товарів. В ПКУ не визначено жодного методу оцінки вибуття запасів. Але, так як податковий облік ґрунтується на бухгалтерському обліку (ст. 2 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999р. №996-ХІV), вважаємо, що собівартість проданих товарів визначена за будь-яким методом П(С)БО 9 буде становити податкову собівартість. Але з деякими застереженнями.

У пп. 138.6 ст. 138 ПКУ сказано, що собівартість придбаних та реалізованих товарів формується відповідно до ціни їх придбання з урахуванням ввізного мита і витрат на доставку та доведення до стану, придатного для продажу. Як бачимо, собівартість придбаних одних і тих же товарів у бухгалтерському обліку і податковому обліку може бути різною.

Бо згідно з пп. 2.2 Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку запасів затверджених наказом Міністерства фінансів України 10.01.2007 № 2 до первісної вартості товарів можуть також включатися втрати і нестачі запасів в межах норм природного убутку, виявлені при оприбуткуванні придбаних запасів, що сталися при їх транспортуванні. До того ж, у відповідності з П(С)БО 9 товари можуть бути уцінені у разі, якщо ціна знизилась або вони зіпсовані, застаріли, або іншим чином втратили первісно очікувану економічну вигоду. У такому разі сума уцінки відноситься до складу витрат з одночасним зменшенням первісної вартості товару. Але ПКУ не дозволяє подібних дій. Але якщо в бухгалтерському обліку нічого подібного не було, то собівартість реалізованих товарів, визначена за будь-яким з п’яти методів оцінки вибуття запасів, визначених П(С)БО 9, буде становити податкову собівартість реалізованих товарів.

Згідно ст. 138 витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Стаття 137 ПКУ вказує, що дохід від реалізації товарів визнається за датою переходу покупцеві права власності на такий товар. У роздрібній торгівлі право власності на товар переходить до покупця відразу після сплати грошових коштів, майже одночасно. Таким чином, вся виручка, отримана протягом місяця, включається до доходу продавця з відображенням собівартості реалізованих товарів.

ПДВ.

Податковий кредит і податкові зобов’язання формуються в загальному порядку. Але існують деякі особливості виписки податкової накладної в роздрібній торгівлі.

Згідно з п. 8 Наказу Міністерства фінансів України «Про затвердження форми податкової накладної та Порядку заповнення податкової накладної» 01.11.2011 N 1379 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 листопада 2011 р. за N 1333/20071 податкова накладна виписується за щоденними підсумками операцій (якщо податкова накладна не була виписана на ці операції) у разі здійснення постачання товарів/послуг за готівку кінцевому споживачеві (який не є платником податку). Обидва екземпляри податкової накладної залишаються у продавця, при цьому у верхній лівій частині оригіналу такої податкової накладної робиться відповідна помітка "Х" та зазначається тип причини «11». Така податкова накладна не підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. Податкові накладні, складені за щоденними підсумками операцій відображаються в рядку «Інші» додатку 5 до декларації з податку на додану вартість.

Проводки в бухгалтерському обліку з відображення таких операцій дивіться тут