Бухгалтер24
Информационный бухгалтерский портал

Меню
Реклама
Счетчик
Главная » Статьи » Бухгалтерский учет

Оцінка вибуття запасів за методом ціни продажу.
Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 9 «Запаси» затверджене наказом Міністерства фінансів України 20 жовтня 1999 р. N 246 і зареєстроване в Міністерстві юстиції України 2 листопада 1999 р. за N 751/4044 передбачено п’ять методів оцінки вибуття запасів. Метою цих методів є визначення собівартості запасів, що вибули (продані, відпущені у виробництво, використані для власних потреб тощо). Підприємство вільне у виборі того чи іншого методу для визначення собівартості запасів, що вибули.

Для всіх одиниць бухгалтерського обліку запасів, що мають однакове призначення та однакові умови використання, застосовується тільки один із наведених методів. Вибраний метод повинен бути закріплений у наказі про облікову політику.Для визначення собівартості реалізованих товарів у роздрібній торгівлі рекомендують використовувати метод ціни продажу (так званий «сумовий» облік). Адже вести кількісний облік у роздрібній торгівлі зі значною номенклатурою досить складно. І хоч сучасні засоби автоматизації бухгалтерського обліку дозволяють використовувати метод «ФІФО», проте, для цього потрібні значні грошові витрати. А тому використання методу ціни продажу у роздрібній торгівлі залишається досить популярним.>Цей метод рекомендовано використовувати при значній та змінній номенклатурі товарів і при приблизно однаковому рівні торгової націнки.

Та нажаль законодавство не визначає яке відхилення вважати приблизно однаковим. На нашу думку, таке відхилення не повинно перевищувати 10%. У разі якщо по різним товарам сума торгової націнки відрізняється більше ніж на 10 %, такі товари повинні групуватись в окремі підгрупи. Облік торгової націнка і продажної вартості таких товарів та виручки від їх реалізації повинен вестися окремо. Це дасть змогу визначити собівартість реалізованих товарів більш чітко. Сучасні реєстратори розрахункових операцій дозволяють кодувати товари по підгрупам. І для визначення виручки по тій чи іншій підгрупі достатньо лише натиснути певну комбінацію кнопок.

Суть цього методу полягає в тому, що для визначення собівартості реалізованих товарів потрібно від виручки за місяць відняти суму торгової націнки (обліковується на субрахунку 285) проданих товарів. Сума торгової націнки дорівнює добутку виручки за місяць і середнього відсотка торгівельної націнки. Середній відсоток торгівельної націнки визначається діленням суми залишку торгівельних націнок на початок звітного місяця і торговельних націнок у продажній вартості одержаних у звітному місяці товарів на суму продажної (роздрібної) вартості залишку товарів на початок звітного місяця та продажної (роздрібної) вартості одержаних у звітному місяці товарів. Саме такий спосіб описано у п. 22 П(С)БО 9.

Начебто все зрозуміло. Та, як це часто буває, законотворець забув уточнити як обліковується сума торгової націнки: з ПДВ чи без ПДВ. І це у свою чергу породило два способи ведення обліку торгової націнки і як наслідок продажної вартості товарів у роздрібному магазині. В першому випадку продажна вартість і торгова націнка обліковуються без сум ПДВ. В другому – з ПДВ. І хоч обидва варіанти дають абсолютно однакову собівартість реалізованих товарів, проте існують прихильники як першого так і другого варіанту.

Податок на прибуток.

У відповідності зі статтею 138 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755 VI (далі – ПКУ) витрати, що враховуються при обчисленні об’єкта оподаткування складаються із витрат операційної діяльності та інших витрат. Витрати операційної діяльності включають собівартість реалізованих товарів. В ПКУ не визначено жодного методу оцінки вибуття запасів. Але, так як податковий облік ґрунтується на бухгалтерському обліку (ст. 2 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999р. №996-ХІV), вважаємо, що собівартість проданих товарів визначена за будь-яким методом П(С)БО 9 буде становити податкову собівартість. Але з деякими застереженнями.

У пп. 138.6 ст. 138 ПКУ сказано, що собівартість придбаних та реалізованих товарів формується відповідно до ціни їх придбання з урахуванням ввізного мита і витрат на доставку та доведення до стану, придатного для продажу. Як бачимо, собівартість придбаних одних і тих же товарів у бухгалтерському обліку і податковому обліку може бути різною.

Бо згідно з пп. 2.2 Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку запасів затверджених наказом Міністерства фінансів України 10.01.2007 № 2 до первісної вартості товарів можуть також включатися втрати і нестачі запасів в межах норм природного убутку, виявлені при оприбуткуванні придбаних запасів, що сталися при їх транспортуванні. До того ж, у відповідності з П(С)БО 9 товари можуть бути уцінені у разі, якщо ціна знизилась або вони зіпсовані, застаріли, або іншим чином втратили первісно очікувану економічну вигоду. У такому разі сума уцінки відноситься до складу витрат з одночасним зменшенням первісної вартості товару. Але ПКУ не дозволяє подібних дій. Але якщо в бухгалтерському обліку нічого подібного не було, то собівартість реалізованих товарів, визначена за будь-яким з п’яти методів оцінки вибуття запасів, визначених П(С)БО 9, буде становити податкову собівартість реалізованих товарів.

Згідно ст. 138 витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Стаття 137 ПКУ вказує, що дохід від реалізації товарів визнається за датою переходу покупцеві права власності на такий товар. У роздрібній торгівлі право власності на товар переходить до покупця відразу після сплати грошових коштів, майже одночасно. Таким чином, вся виручка, отримана протягом місяця, включається до доходу продавця з відображенням собівартості реалізованих товарів.

ПДВ.

Податковий кредит і податкові зобов’язання формуються в загальному порядку. Але існують деякі особливості виписки податкової накладної в роздрібній торгівлі.

Згідно з п. 8 Наказу Міністерства фінансів України «Про затвердження форми податкової накладної та Порядку заповнення податкової накладної» 01.11.2011 N 1379 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 листопада 2011 р. за N 1333/20071 податкова накладна виписується за щоденними підсумками операцій (якщо податкова накладна не була виписана на ці операції) у разі здійснення постачання товарів/послуг за готівку кінцевому споживачеві (який не є платником податку). Обидва екземпляри податкової накладної залишаються у продавця, при цьому у верхній лівій частині оригіналу такої податкової накладної робиться відповідна помітка "Х" та зазначається тип причини «11». Така податкова накладна не підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. Податкові накладні, складені за щоденними підсумками операцій відображаються в рядку «Інші» додатку 5 до декларації з податку на додану вартість.

Проводки в бухгалтерському обліку з відображення таких операцій дивіться тут

Категория: Бухгалтерский учет |
Просмотров: 2911 | Теги: запасы | Рейтинг: 0.0/0

Похожие материалы
Всего комментариев: 0
Имя *:
Email *:
Код *:










Сайт для бухгалтеров и начинающих предпринимателей © 2021
Яндекс.Метрика
Яндекс.Метрика