Порядок визначення митної вартості товарів встановлено розділом ІІІ Митного кодексу України. При її визначенні слід враховувати такі особливості:
- товари, що ввозяться на митну територію України і декларуються у митному режимі імпорту (ст. 51 МКУ);
- товари, ща ввозяться і декларуються в інших митних режимах, які передбачають сплату митних платежів (крім транзиту);
- товари, що ввозяться і декларуються в інших митних режимах, що не передбачають сплату митних платежів;
- товари, що вивозяться за межі митної території України.
В останніх двох випадках митною вартістю буде ціна товару, зазначена у рахунку-фактурі чи рахунку-проформі. В перших двух випадках митна вартість товару визначається відповідно до глави 9 МКУ. Декларант або уповноважена особа заявляє самостійно визначену ним митну вартість і метод її визначення Міністерству Доходів і сборів. Згідно ст. 52 МКУ заявлення митної вартості товарів шляхом подання митної вартості здійснюється виключно: - якщо до фактурної мають додаватися чи відніматися складові митної вартості;
- якщо покупець і продавець пов'язані між собою;
- за власним бажаннім декларанта.
Декларація митної вартості не подаєтьсч, якщо митна вартість товарів не перевищує 5000 євро. МКУ передбачено шість методів визначення митної вартості товарів. Основним методом є метод за ціною договору щодо товарів які імпортуються. Такий метод не може бути застосований в таких випадках: - відсутній продаж оцінюваних товарів на експорту в Україну;
- наявне обмеження прав покупця на використання оцінюваних товарів;
- стосовно продажу оцінюваних товарів або їх ціни є умови або застереження, що унеможливлюють визначення вартості цих товарів;
- частина виручки буде находити продавцю, якщо неможливо зробити відповідне коригування;
- покупець і продавець є пов'язаними сторонами і це вплинуло на ціну;
- використані декларантом відомості не підтверджено документально або не визначено кількісно і достовірно та (або) відсутня хоча б одна із складових митної вартості.
При застосованні інших методів слід пам'ятати, що застосування кожного наступного методу можливе лише у випадку, якщо митну вартість не можна визначати застосувавши попередній метод.
Отже. Метод за ціною договору щодо ідентичних або подібних товарів. (2 і 3 метод)
Для цього методу береться прийнята органом доходів і зборів вартість операції з ідентичними або подібними товарами. Ця вартість коригуються з урахуванням розбіжностей. Метод на основі віднімання вартості. За основу береться ціна товару за якою товари продаються на митній території України, скоригована на витрати понесені в Україні. Метод за основі додавання вартості. За основу береться інформація надана виробником товарів про вартість, яка повинна складатися із сум, визначених ст.63 МКУ. Резервний метод. Застосовується у разі неможливості застосування попередніх. Він грунтується на інформації, отриманою митними органами митних вартостей ідентичних товарів. Митна вартість може бути відкоригована органом доходів і зборів у разі: - невірно проведений декларантом розрахунок митної вартості;
- неподання декларантом документів, необхідних для її визначення;
- невідповідність вибраного методу визначення митної вартості товарів;
- надходження інформації з інших країн про недостовірність заявленої митної вартості.
|