|
При нарахуванні зарплати та грошового забезпечення єдиний внесок нараховується для кожної застрахованої особи. Раніше ЄСВ нараховували на загальну суму нарахованої заробітної плати (грошового забезпечення) у межах максимальної бази нарахування ЄСВ, а утримання провадилось окремо для кожної застрахованої особи.
У разі якщо база нарахування ЄСВ (окрім винагороди за цивільно-правовими договорами) не перевищує розміру мінімальної зарплати, установленої законом на місяць, за який нараховується зарплата (дохід), сума ЄСВ розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, установленої законом на місяць, за який нараховується зарплата(дохід), і ставки єдиного внеску, установленої для відповідної категорії платника єдиного внеску (передостанній абзац ч. 5 ст. 8 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2014 р. № 2464-VI, далі — Закон про ЄСВ). Зазначена норма діє з 01.01.2015 р.
Як роз’яснила ДФС, ця норма застосовується за умови, що застрахованою особою відпрацьований повний календарний місяць. При цьому наголосили, що при нарахуванні заробітної плати (доходів) фізичним особам з джерел не за основним місцем роботи, ставки ЄСВ, встановлені ч. 5 ст. 8 Закону про ЄСВ, застосовуються до визначеної бази нарахування незалежно від її розміру.
Тобто якщо працівника на початку місяця звільняють з роботи чи приймають на роботу в останні дні місяці, то роботодавець, не зобов’язаний нараховувати ЄСВ із розрахунку мінімальної зарплати.
Дане роз’яснення ДФС начебто лояльне, але воно не вирішує проблемних питань, які виникають через нечітко прописані норми Закону, зокрема:
- як нараховувати ЄСВ на зарплату працівників, які працюють неповний робочий час, і, як наслідок, їм нараховано зарплату менше мінімальної;
- як бути у випадку, коли працівник перебував у оплачуваній відпустці чи йому зберігали середній заробіток в інших випадках, передбачених законодавством;
- як визначати суму нарахованого ЄСВ, якщо працівник частину місяця працював, а частину хворів. Адже ч. 6 ст. 8 Закону про ЄСВ при нарахуванні лікарняних і декретних теж передбачає нарахування ЄСВ виходячи із розрахунку мін зарплати.
Вже не кажучи про те, що незрозуміло, чому нарахування ЄСВ із розрахунку мінімальної зарплати прив’язують до відпрацьованого календарного місяця. Більш доречно було б говорити у цьому випадку про відпрацьований робочий час за встановленим графіком роботи. Сподіваємося, що ДФС дасть відповіді на ці запитання в найближчі дні, адже підприємства на цьому тижні вже починають нараховувати зарплату.
По материалам: Інтерактивна бухгалтерія
|
