1. Щодо застосування реєстраторів розрахункових операцій платниками єдиного податку ІІІ групи

До Податкового кодексу України внесені зміни щодо застосування реєстраторів розрахункових операцій (РРО) суб'єктами господарювання, які здійснюють готівкові розрахунки за товари (послуги).

Так, з 01.07.2015 р. при продажу товарів, наданні послуг (в тому числі в мережі Інтернет), для категорії платників, що сплачують єдиний податок та знаходяться на ІІІ групі застосування РРО є обов’язковим. Для платників єдиного податку ІІ групи такі зміни настають з 01.01.2016 року.

Згідно з п. 1 ст. 3 Закону України від 06.07.1995 року  № 265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу, зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані в установленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку РК.

Слід також відмітити, що згідно п. 296.10 ст. 296 Податкового кодексу України платники єдиного податку ІІ і ІІІ (фізичні особи-підприємці) груп при здійсненні діяльності на ринках, при продажу товарів дрібно роздрібної торговельної мережі через засоби пересувної мережі, а також платники єдиного податку першої групи не застосовують реєстратори розрахункових операцій.

2. З 1 січня 2015 року можна реєструвати лише РРО, які створюють електронну контрольну стрічку.

  Відповідно до Закону України від 4 липня 2013 року № 406-VII з 1 січня 2015 року положення пункту 7 статті 3 Закону України від 6 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» діють у наступній редакції:

Суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або у безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів, тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, зобов’язані подавати до органів доходів і зборів звітність, пов’язану із застосуванням РРО та РК, не пізніше 15 числа наступного за звітним місяця у разі, якщо цим пунктом не передбачено подання інформації по дротових або бездротових каналах зв’язку.

Суб’єкти господарювання, які використовують РРО (крім електронних таксометрів, автоматів з продажу товарів (послуг) та РРО, що застосовуються для обліку та реєстрації операцій з купівлі-продажу іноземної валюти), повинні подавати до органів доходів і зборів по дротових або бездротових каналах зв’язку електронні копії розрахункових документів і фіскальних звітних чеків, які містяться на контрольній стрічці в пам’яті реєстраторів розрахункових операцій або в пам’яті модемів, які до них приєднані.

Суб’єкти господарювання, які використовують такі РРО, як електронні таксометри, автомати з продажу товарів (послуг) та РРО, що застосовуються для обліку та реєстрації операцій з купівлі-продажу іноземної валюти, повинні подавати до органів доходів і зборів по дротових або бездротових каналах зв’язку інформацію про обсяг розрахункових операцій, виконаних у готівковій та/або безготівковій формі, або про обсяг операцій з купівлі-продажу іноземної валюти, яка міститься в фіскальній пам’яті зазначених РРО.

Порядок передачі інформації до органів доходів і зборів по дротових та бездротових каналах зв’язку встановлюється органом доходів і зборів на базі технології, розробленої Національним банком України та погодженої з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

Крім того, відповідно до п.8 Прикінцевих положень Закону № 265 з 1 січня 2015 року дозволяється первинна реєстрація лише РРО, які створюють контрольну стрічку в електронній формі, та електронних таксометрів, автоматів з продажу товарів (послуг), реєстраторів розрахункових операцій з купівлі-продажу іноземної валюти.

3. З 1 січня 2015 року звіти по РРО подаються до контролюючого органу разом з копіями розрахункових документів

Законом України від 28 грудня 2014 року № 71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» внесено зміни до Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Так, пункт 8 розділу II «Прикінцеві положення» Закону № 265 доповнено абзацами другим та третім, а саме: «З 1 січня 2015 року дозволяється первинна реєстрація лише реєстраторів розрахункових операцій, які створюють контрольну стрічку в електронній формі, та електронних таксометрів, автоматів з продажу товарів (послуг), реєстраторів розрахункових операцій з купівлі-продажу іноземної валюти.

Дозволяється до 1 січня 2016 року використання електронних контрольно-касових апаратів, введених в експлуатацію до 1 січня 2015 року, що створюють контрольну стрічку в друкованому вигляді та подають до фіскальних органів по дротових або бездротових каналах зв'язку тільки інформацію про обсяг розрахункових операцій, виконаних у готівковій та/або в безготівковій формі, яка міститься в їх фіскальній пам'яті, і при цьому не подають електронних копій розрахункових документів».

Таким чином, користувачам зареєстрованих та введених в експлуатацію до 01.01.2015 року електронних контрольно-касових апаратів, що подають до органів фіскальних органів тільки інформацію про обсяг розрахункових операцій (Z-звіти), встановлено перехідний період тривалістю 1 рік для доопрацювання або заміни існуючої касової техніки на таку, яка забезпечує подання по електронних каналах зв'язку електронних копій розрахункових документів і фіскальних звітних чеків.

4. При обміні валюти необхідно застосовувати РРО

Відповідно до законодавчих нововведень РРО мають застосовуватись при здійсненні операцій з купівлі-продажу іноземної валюти, а також операцій комерційних агентів банків з приймання готівки для подальшого її переказу, в тому числі із застосуванням ПТКС (з обов’язковим дотриманням вимог статті 3 цього Закону). Тобто, з 1 січня 2015 року при використанні суб’єктами господарювання ПТКС повинні забезпечити видачу покупцеві розрахункового документу встановленої форми (фіскального чеку).

Це передбачено пунктом 2 статті 9 Закону № 265, який після внесених у грудні минулого року змін викладено у такій редакції: « при виконанні усіх банківських послуг, крім операцій з купівлі-продажу іноземної валюти, та операцій комерційних агентів банків з приймання готівки для подальшого її переказу».

Нагадуємо, що Законом України від 28 грудня 2014 року №71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» внесено зміни до Податкового кодексу України і, зокрема, Закону України від 06 липня 1995 року №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

5. Щодо застосування реєстратори розрахункових операцій платниками єдиного податку

Законом України від 28.12.14 № 71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» передбачено застосування реєстраторів розрахункових операцій платниками єдиного податку другої та третьої групи.

При цьому, застосування РРО розпочинається:

- платниками єдиного податку третьої групи – з 01 липня 2015 року;
- платниками єдиного податку другої групи – з 01 січня 2016 року.

Платники єдиного податку - фізичні особи другої і третьої груп при здійсненні діяльності на ринках, при продажу товарів дрібнороздрібної торговельної мережі через засоби пересувної мережі, а також платники єдиного податку першої групи не застосовують реєстратори розрахункових операцій.

Платники єдиного податку другої і третьої груп (крім тих, які здійснюють діяльність на ринках, продаж товарів дрібнороздрібної торговельної мережі через засоби пересувної мережі), які з 1 січня 2015 року до 30 червня 2015 року почали застосовувати у власній господарській діяльності РРО, з дати такого застосування до 1 січня 2017 року звільняються від проведення перевірок з питань дотримання порядку застосування таких РРО.

6. Чи застосовують ФОП платники ЄП при здійсненні діяльності РРО? 

Відповідь:

Платники єдиного податку другої і третьої (фізичні особи - підприємці) груп при здійсненні діяльності на ринках, при продажу товарів дрібнороздрібної торговельної мережі через засоби пересувної мережі, а також платники єдиного податку першої групи не застосовують реєстратори розрахункових операцій. Це визначено п.296.10 ст.296 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями.

Вимоги стосовно застосування реєстраторів розрахункових операцій набирають чинності:

- для платників єдиного податку третьої групи - з 01.07.2015;

- для платників єдиного податку другої групи - з 01.01.2016 (абз. 5 п. 1 розд. ІІ «Перехідні положення» Закону України від 28 грудня 2014 року № № 71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи»).

7. Чи зобов’язані банківські установи застосовувати РРО при виконанні банківських послуг

Відповідь:

Реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються при виконанні усіх банківських послуг, крім операцій з купівлі-продажу іноземної валюти, та операцій комерційних агентів банків з приймання готівки для подальшого її переказу.

Відповідна норма визначена п. 2 ст. 9 Закону України від 6 липня 1995 року № 265/95 – ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями.

8. Чи мають право СГ з 01 січня 2015 року використовувати РРО, які створюють контрольну стрічку виключно в друкованому вигляді

Відповідь:

Законом України від 28 грудня 2014 року № 71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» внесено зміни до Податкового кодексу України і, зокрема, Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265).

Так, відповідно до п. 8 розділу II «Прикінцеві положення» Закону № 265 з 1 січня 2015 року дозволяється первинна реєстрація лише реєстраторів розрахункових операцій, які створюють контрольну стрічку в електронній формі, та електронних таксометрів, автоматів з продажу товарів (послуг), реєстраторів розрахункових операцій з купівлі-продажу іноземної валюти.

Дозволяється до 1 січня 2016 року використання електронних контрольно-касових апаратів, введених в експлуатацію до 1 січня 2015 року, що створюють контрольну стрічку в друкованому вигляді та подають до органів ДФС України по дротових або бездротових каналах зв’язку тільки інформацію про обсяг розрахункових операцій, виконаних у готівковій та/або в безготівковій формі, яка міститься в їх фіскальній пам’яті, і при цьому не подають електронних копій розрахункових документів.

Таким чином, користувачам зареєстрованих та введених в експлуатацію до 01.01.2015 електронних контрольно-касових апаратів, що подають до фіскальних органів тільки інформацію про обсяг розрахункових операцій

(Z – звіти), встановлено перехідний період тривалістю 1 рік для доопрацювання або заміни існуючої касової техніки на таку, яка забезпечує подання по електронних каналах зв’язку електронних копій розрахункових документів і фіскальних звітних чеків.

З цим та іншими роз’ясненнями можна ознайомитися на офіційному веб-порталі Державної фіскальної служби України у Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі (дане роз’яснення у категорії 109.12).

9. Яким чином здійснюється скасування реєстрації касового апарату?

Відповідь:

Відповідно до глави 4 розділу II Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 28.08.2013 року № 417 заяву про скасування реєстрації суб’єкт господарювання подає до органу доходів і зборів за місцем реєстрації реєстратора розрахункових операції.

Перед скасуванням реєстрації РРО його необхідно розпломбувати в Центрі сервісного обслуговування, з яким суб’єктом господарювання укладено договір про технічне обслуговування та ремонт РРО.

Разом із заявою про скасування реєстрації суб’єкт господарювання надає довідку ЦСО про розпломбування РРО (крім випадків установлення невідповідності конструкції та програмного забезпечення РРО документації виробника) та повертає органу доходів і зборів реєстраційне посвідчення.

Процедура розпломбування РРО в ЦСО за можливості проводиться і для РРО, щодо яких органом доходів і зборів прийнято рішення про примусове скасування реєстрації.

У разі викрадення РРО для скасування його реєстрації суб’єкт господарювання разом із заявою про скасування реєстрації надає копію відповідного документа органу внутрішніх справ.

У заяві про скасування реєстрації зазначається спосіб отримання довідки про скасування реєстрації РРО за формою № 6-РРО: поштою або безпосередньо в органі доходів і зборів.

Посадова особа органу доходів і зборів протягом п’яти календарних днів з дня отримання заяви про скасування реєстрації, довідки ЦСО про розпломбування РРО та реєстраційного посвідчення або прийняття рішення органу доходів і зборів про скасування реєстрації РРО проводить скасування реєстрації РРО шляхом внесення реєстраційного запису до інформаційної системи ДФС та надає суб’єкту господарювання довідку про скасування реєстрації, що засвідчує скасування реєстрації РРО.

У разі якщо скасування реєстрації РРО було здійснено за рішенням органу доходів і зборів, копія довідки про скасування реєстрації направляється ЦСО, яким проводилося технічне обслуговування РРО.

ЦСО, включеному до системи подання податкових документів в електронному вигляді, органом доходів і зборів може бути надіслано повідомлення про скасування реєстрації РРО в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв’язку.

Орган доходів і зборів за місцем реєстрації РРО не пізніше одного місяця з дня виникнення підстав для скасування реєстрації РРО, визначених у підпунктах 4 - 10 пункту 1 цієї глави, приймає рішення про скасування реєстрації РРО у разі, якщо суб’єктом господарювання не подано заяву про скасування реєстрації та такі підстави залишилися актуальними.

Орган доходів і зборів за місцем реєстрації РРО у випадках, передбачених підпунктами 2 та 3 пункту 1 цієї глави, попереджає суб’єкта господарювання за місяць до настання строку про необхідність проведення процедури скасування реєстрації РРО.

Скасування реєстрації РРО проводиться органом доходів і зборів не пізніше двох робочих днів з дня настання терміну виведення з експлуатації РРО.

Документи, визначені у цій главі, можуть бути подані та отримані відповідальною особою суб’єкта господарювання або самим суб’єктом господарювання - фізичною особою - підприємцем, а також через уповноважену особу за наявності документа, що посвідчує особу такого представника, та належним чином оформленої довіреності на проведення скасування реєстрації РРО.

10. Яким чином підприємство веде касову книгу в електронному вигляді?

Відповідь:

Згідно з пунктом 4.4 глави 4 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року № 637, підприємства за умови забезпечення належного зберігання касових документів можуть вести касову книгу в електронній формі за допомогою комп’ютерних засобів. Програмне забезпечення, за допомогою якого ведеться касова книга, має забезпечувати візуальне відображення і роздрукування кожної з двох частин аркуша касової книги («Вкладний аркуш касової книги» та «Звіт касира»), які за формою і змістом мають відтворювати форму та зміст касової книги в паперовій формі.

Записи в касовій книзі здійснюються на підставі відповідної інформації з касових документів. Записи в касовій книзі мають робитися до початку наступного робочого дня (тобто із залишками на кінець попереднього дня), а також містити всі реквізити, що передбачені формою касової книги. Сторінки касової книги мають нумеруватися автоматично в порядку зростання з початку року.

У разі роздрукування «Вкладного аркуша касової книги» у кінці місяця має автоматично роздруковуватися загальна кількість аркушів касової книги за цей місяць, а в разі роздрукування в кінці року - їх загальна кількість за рік.

Після роздрукування «Вкладного аркуша касової книги» і «Звіту касира» касир зобов’язаний перевірити правильність складання цих документів, підписати їх і передати «Звіт касира» разом з відповідними касовими документами до бухгалтерії під підпис у «Вкладному аркуші касової книги».

«Вкладний аркуш касової книги» протягом року зберігається касиром окремо за кожний місяць. Після закінчення календарного року (або залежно від потреби) «Вкладний аркуш касової книги» формується в підшивки в хронологічному порядку. Загальна кількість аркушів за рік засвідчується підписами керівника і головного бухгалтера підприємства - юридичної особи, а підшивки формуються в книгу, яка скріплюється відбитком печатки підприємства (юридичної особи).

Після закінчення календарного року касова книга на електронних носіях має передаватися для зберігання відповідно до законодавства України.

11. Чи звільняються СГ до 01.07.2015 року від санкцій за порушення вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» при наданні послуг у разі проведення розрахунків у касах з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій?

Відповідь:

Відповідно до п. 9 розділу II «Прикінцеві положення» Закону України від 6 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» тимчасово до 1 липня 

2015 року суб’єкти господарювання звільняються від санкцій за порушення вимог цього Закону при наданні послуг у разі проведення розрахунків у касах з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних і завірених печаткою у встановленому порядку; при виконанні операцій з купівлі-продажу іноземної валюти у разі, якщо ці операції виконуються у касах уповноважених банків з оформленням розрахункових документів відповідно до нормативних актів Національного банку України, та операцій комерційних агентів банків з приймання готівки для подальшого її переказу; при продажу товарів у системах електронної торгівлі (комерції).

12. Який порядок реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій?

Відповідь:

Порядок реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій що застосовується для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затверджений наказом Міндоходів України від 28.08.13р. №417  згідно якого:

Першим кроком суб'єктів господарювання, які мають намір використовувати реєстратори розрахункових операцій, є вивчення документації щодо застосування певних видів реєстраторів, моделей та їх класифікацій у конкретних сферах діяльності, а потім вже їх придбання.

Другим кроком, обрання  центра сервісного обслуговування та укладання із ними договір.

Третім кроком, звернутися до податкової місцезнаходженням (місцем проживання) суб'єкта господарювання та подати:

- заяву про реєстрацію РРО за формою № 1-РРО;

- копію документа, що підтверджує факт придбання або безоплатного отримання РРО;

- копію документа на право власності або права перебування (оренди) в приміщенні, де будуть використовувати касовий апарат;

- копію договору із ЦСО (центру сервісного обслуговування);

- отримати довідку про резервування фіскального номера РРО за формою №2-РРО.

Четвертим кроком, протягом 5 робочих днів із моменту видачі довідки про резервування фіскального номера РРО звернутися до ЦСО, аби касовий апарат опломбували та ввели в експлуатацію.

П’ятим кроком, копію згаданої довідки та акт до закінчення вищезазначеного п’ятиденного строку подати до податкової для завершення реєстрації РРО й отримання посвідчення.

13. Чи необхідно у фіскальному касовому чеку окремо відображати акцизний податок (5%), у зв’язку зі змінами до Податкового кодексу України з 01.01. 2015 року?

Відповідь:

Вимогами щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 18 лютого 2002 року № 199, визначено формат та розрядність даних, що зберігається у фіскальній пам’яті реєстратора розрахункових операцій, у якому передбачено відображення не менше 6 груп з оподаткування товарів (послуг).

Враховуючи п.п. 3.5 п. 3 Положення про форму та зміст розрахункових документів, затвердженого наказом ДПА України від 01.12.2000 року № 614, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.02.2001 року за № 105/5296, рядок 9 розрахункового документа (назва податку, літерне позначення ставки податку, ставка податку у відсотках, сума податку) може повторюватися відповідно до кількості податкових груп, тобто не менше 6.

Таким чином, акцизний податок з роздрібного продажу підакцизних товарів повинен відображатись у фіскальному чеку як окрема податкова група.

ДПІ у Печерскому районні ГУ ДФС у м. Києві