Фізична особа-підприємець, який обрав загальну систему оподаткування доходів від провадження господарської діяльності, має право враховувати витрати для визначення об’єкта оподаткування на підставі первинних документів, що підтверджують такі витрати.

При складанні первинних документів, слід дотримуватися загальних правил їх оформлення, передбачених для ведення бухгалтерського обліку в Україні.

Первинні документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов’язкові реквізити:

назву документа (форми);

дату і місце складання;

назву фізичної особи - підприємця, від імені якого складено документ;

зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;

посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;

особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Такі вимоги до складання первинних документів передбачені частиною другою ст. 9 Закону України від 16.07.1999р. № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (із змінами та доповненнями).

Нагадаємо, первинний документ – це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Порядок оподаткування доходів, отриманих фізичною особою-підприємцем від провадження господарської діяльності,  визначено ст. 177 розд. IV Податкового кодексу України.