Для початку необхідно визначити, в чому ж різниця між нормами Податкового кодексу з настанням нового 2013 року.

Так, до 1 січня 2013 року база оподаткування ПДФО щодо операцій з продажу (або обміну) об'єкта транспортного засобу (легкового автомобіля, мотоцикла, мопеда) визначалася лише виходячи з договірної ціни, але не нижчої за оціночну вартість. З настанням 2013 року базу оподаткування можна визначити виходячи з:

– договірної ціни, але не нижчої за середню ринкову вартість;

– договірної ціни, але не нижчої за його оціночну вартість.

При цьому законодавець надає право платнику податку самостійно обирати один з двох методів оцінки вартості транспортного засобу, що продається.

Проводячи паралелі між нормами Податкового кодексу, що діяли до 01 січня 2013 року, та вже з його настанням, видно, що визначення ціни виходячи з його оціночної вартості як було, так і залишилося, в ньому нічого нового немає. Але виникло визначення середньої ринкової вартості. Ось на цьому питанні зупинимося докладніше.

Розглянемо обидва варіанти визначення вартості автомобіля.

Оціночна вартість автомобіля

Оціночна вартість як і раніше буде визначатися наказом Міністерства юстиції України і Фонду державного майна України «Про методику товарознавчої експертизи і оцінки колісних транспортних засобів» № 142/5/2092 від 24.11.2003 року. Для визначення вартості використовуються статистично усереднені цінові дані автомобіля, які базуються на даних відкритого ринку автомобілів і зібрані в довідниках, до яких пред'являються вимоги науковості, об'єктивності, об'ємності інформації. Такими довідниками на Україні є «Бюлетень автотоварознавця», який видається «Інформаційно-обчислювальним центром Союзу експертів України» та «УКРАВТО» корпорацією «УКРАВТО», які є періодичними виданнями. На підставі даних «Бюлетеня автотоварознавця» виходить програма «DONREST» – електронний довідник, що дозволяє визначити середню ринкову вартість транспортних засобів згідно з Методикою.

Основним підходом до визначення ринкової вартості автомобіля відповідно до Методики є порівняльний підхід, який ґрунтується на аналізі цін продажу (пропозиції) автомобіля, ідентичних або аналогічних оцінюваному на первинному або вторинному ринках колісних транспортних засобів, з відповідним коригуванням, що враховує відмінності між об'єктом оцінки та об'єктами порівняння. При використанні цього підходу використовуються статистично усереднені цінові дані автомобіля, які базуються на даних відкритого ринку колісних транспортних засобів, та дані, що зібрані в довідниках.

Найбільш використовуваним є метод порівняння ідентичних колісних транспортних з відповідним терміном експлуатації. Після визначення такої вартості проводиться коригування, що враховує різницю між пробігом, комплектацією, технічним станом об'єкта, його оцінки та порівняння.

У разі неможливості визначення ціни транспортного засобу за порівнянням використовується метод порівняння з аналогічними товарами на ринку колісних транспортних засобів. Він ґрунтується на порівнянні цінових даних аналогічних, але не ідентичних колісних транспортних засобів, та в подальшому коригується на термін експлуатації, пробіг такого транспортного засобу, комплектність, укомплектованість, технічний стан.

Середня ринкова вартість автомобіля

Як затверджено у новій редакції пункту 173.1 Податкового кодексу України, така середня ринкова вартість легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів буде визначатися щоквартально центральним органом виконавчої влади, а саме Міністерством економічного розвитку, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Така вартість буде встановлюватися окремо для кожної марки та моделі транспортного засобу. Для її визначення буде враховуватися рік випуску автомобіля та його пробігу на основі аналізу фактичних цін продажу таких транспортних засобів. Така інформація про середню ринкову вартість буде розміщуватися у вільному доступі на офіційному сайті Мінекономрозвитку не пізніше 10 числа місяця, наступного за звітним кварталом. Одразу зауважимо, що порядку визначення середньо ринкової вартості і досі немає.

А тепер можна порівняти оціночну вартість (що видає експерт) та середню ринкову (що буде публікуватися офіційно). В основу обох методів закладено один й той самий принцип – визначення вартості на основі аналізу даних ринку про вартість автомобілів певної марки, моделі, року випуску, пробігу.

І саме в цей момент виникає питання, а навіщо дублювати те, що роблять експерти. Можливо це ще не всі законодавчі ініціативи з даного питання? Відповідь можна буде дати лише після опублікування порядку визначення середньої ринкової вартості транспортних засобів.

Проте вже виникла певна різниця навіть у тлумаченнях підходу до визначення вартості автомобіля. Так, методика визначення середньої ринкової вартості включає у себе аналіз цін з урахування моделі транспортного засобу, року випуску та пробігу (саме так записано в Податковому кодексі). Оціночна вартість враховує також і комплектацію транспортного засобу, а це дуже важливо для нашого ринку, оскільки одна й та сама модель може мати десятки комплектацій, а також, що важливіше, технічний стан транспортного засобу.

У чому ж начебто різниця? Приведемо приклад. Ми продаємо автомобіль найдешевшої комплектації, 2010 року випуску, пробіг 50 тис. км. Здавалося, все просто. Але наш автомобіль побував у ДТП і від нього залишилася, скажемо так, купа брухту, але для факту продажу ця купа є автомобілем. У такому випадку експерт може достовірно визначити обсяги пошкоджень та визначити більш-менш нормальну вартість за таке авто. У методиці ж середніх ринкових цін (у тому розумінні, що викладено в Податковому кодексі) це буде саме автомобілем, при цьому невідомо якої комплектації, 2010 року випуску з пробігом 50 тис. км, і ніякий технічний стан автомобіля після ДТП не враховуватиметься. Ось саме в цьому випадку ми оберемо експерта для визначення вартості автомобіля.

Визначення середньої ринкової вартості транспортного засобу буде доцільно в тих випадках, коли цей транспортний засіб для продажу буде цілим, але знову не забуваємо про комплектацію автомобіля, оскільки це зайві 10 – 20 тисяч гривень, а то й більше у вартості транспортного засобу. В такому випадку інколи буде доцільніше вибрати саме середню ринкову вартість, оскільки не відомо, чи буде достатньо розподілу по критеріям комплектації транспортного засобу. Наприклад, автомобіль найдорожчої комплектації з коробкою автомат або модель, що була доукомплектована при експлуатації автомобіля (поставлено GSM-сигналізацію, якісну систему звуку, змінено гальма на дорожчі тощо). З огляду середніх ринкових цін таке доволі просто не вказати і така модель може бути базовою, а це автоматично змінює вартість автомобіля на кілька десятків тисяч.