ЧЕРГОВІ ЗМІНИ У ЕЛЕКТРОННОМУ АДМІНІСТРУВАННІ ПДВ, ПРИЙНЯТІ ВЕРХОВНОЮ РАДОЮ 16 ЛИПНЯ 2015. ЩО Й ДО ЧОГО

Зареєструвати податкову накладну в Єдиному реєстрі стане простіше.

На третій робочий день після набрання чинності законом фіскальна служба має «обнулити» сальдо ліміту реєстрації на спецрахунках, яке виникло за період з 1 лютого по 30 червня 2015 року. Оскільки у більшості підприємств це сальдо станом на 1 липня було від’ємним, після обнуління воно автоматично збільшиться. А отже, буде можливо реєструвати податкові накладні без перерахування додаткових коштів на спецрахунок.

Це станеться в понеділок, 3 серпня. Тому деякі підприємства можуть не встигнути своєчасно зареєструвати податкові накладні за першу половину липня за браком коштів. Але це не матиме для них негативних наслідків, оскільки, відповідно до внесених змін, штрафні санкції за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних в ЄРПН до 1 жовтня 2015 року застосовуватися не будуть, якщо прострочення реєстрації менше 180 днів.

Але підприємства, у яких сальдо ліміту станом на 1 липня було додатним, теж не постраждають, незважаючи на анулювання цього сальдо. Адже суми переплати з податку, а також суми перевищення податкового кредиту над сумою податкових зобов’язань за лютий – червень 2015 року, за рахунок яких власне і виникло додатне сальдо ліміту реєстрації, будуть додані до суми ліміту.

Так само сума ліміту буде збільшена на середньомісячну суму податку, сплачену підприємством до бюджету за податковими деклараціям за червень 2014 – травень 2015 р.

Починаючи з 4 серпня, можна буде зареєструвати податкову накладну або розрахунок коригування, виписані до 1 липня, без обмеження сумою ліміту. Тобто, щоб зареєструвати податкову накладну за червень, не треба сплачувати гроші на спецрахунок. Відповідно, зареєстровані у ЄРПН після 1 липня 2015 року податкові накладні та розрахунки коригування не впливатимуть на суму ліміту реєстрації, якщо вони складені до 1 липня.

Підприємства зможуть уникнути штрафів за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних

Як ми вже сказали, до 1 жовтня 2015 року не будуть застосовуватися штрафи за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних у разі прострочення до 179 днів включно.

З моменту набрання чинності законом, не накладатимуться штрафні санкції за відсутність реєстрації або несвоєчасну реєстрацію тих податкових накладних, які не надаються платникам ПДВ.

Складати податкові накладні стало простіше.

Підприємства з постачання електроенергії, газу, підприємства комунального господарства, зв’язку, виробники харчової продукції та інші підприємства, які постачають товари або надають послуги на регулярній основі (більше одного разу на місяць) можуть тепер складати одну зведену податкову накладну кожному з покупців – платників ПДВ на весь обсяг постачання за місяць. На весь обсяг постачання неплатникам ПДВ може складатися одна зведена податкова накладна за місяць. Зведені податкові накладні складаються у останній день місяця. На суму попередньої оплати, отриманої від покупця (перевищення суми отриманої оплати над вартістю поставки за місяць) останнім днем місяця складається окрема податкова накладна. Зведені податкові накладні мають бути зареєстровані у ЄРПН до 15 числа наступного місяця.

Підприємства, що реалізують продукцію або послуги кінцевим споживачам з оплатою через касу підприємства, РРО або POS-термінал, або з оплатою через касу банка, складають одну зведену податкову накладну за щоденними підсумками операцій. Так само складаються податкові накладні підприємствами, що надають готельні послуги, реалізують транспортні квитки, реалізують товари або послуги через торгові автомати чи інші технічні прилади обліку.

У липні та серпні діятимуть подовжені строки реєстрації податкових накладних. Податкові накладні, датовані першою половиною місяця, мають бути зареєстровані у ЄРПН не пізніше останнього дня місяця, а за другу половині місяця не пізніше 15 числа наступного місяця.

Відтепер продавець не зобов’язаний надсилати покупцю податкові накладні у електронній формі, достатньо лише зареєструвати їх у Єдиному реєстрі податкових накладних. Також покупець не зобов’язаний зберігати податкові накладні та інші відомості, отримані з ЄРПН.

Зменшена кількість обов’язкових реквізитів податкової накладної. З 29 липня 2015 перелік обов’язкових реквізитів виглядає наступним чином:

• Порядковий номер;

• Дата виписки;

• Назва або ПІБ продавця;

• Назва або ПІБ покупця;

• Податковий номер продавця. В разі реалізації товарів або послуг філією продавця, додатково зазначається порядковий номер філії;

• Податковий номер покупця. В разі придбання товарів або послуг філією покупця, додатково зазначається порядковий номер філії;

• Опис номенклатури товарів (послуг) та їх кількість;

• Ціна без ПДВ;

• Ставка податку та сума ПДВ;

• Загальна сума з урахуванням ПДВ.

Для імпортних та підакцизних товарів в податковій накладній також необхідно зазначати код товару за товарною класифікацією.

Тепер у податковій накладній не потрібно вказувати адресу продавця та вид цивільно-правового договору.

Змінений порядок реєстрації розрахунків коригування

Якщо продавець збільшує розрахунком коригування суму ПДВ, або якщо сума ПДВ не змінюється, він самостійно реєструє розрахунок у Єдиному реєстрі.

Якщо ж продавець зменшує свої податкові зобов’язання, то він повинен скласти розрахунок коригування та надіслати його покупцю у електронному . І лише після того, як покупець зареєструє розрахунок у ЄРПН, податкові зобов’язання продавця будуть зменшені.

Якщо розрахунок коригування не видається покупцю, то реєструвати його має продавець, незалежно від того, збільшується або зменшується сума податку. Так само продавець має реєструвати розрахунки коригування до податкових накладних, які були виписані до 1 лютого 2015 року.

На суми ПДВ, які не включаються до податкового кредиту, тепер треба виписувати податкові накладні

Раніше суми ПДВ за придбаними матеріальними активами та послугами, що використовуються у неоподатковуваних операціях, або не в господарській діяльності, не включалися до податкового кредиту. В разі часткового використання у оподатковуваних операціях сума ПДВ включалася до податкового кредиту частково, пропорційно частці використання у оподатковуваних операціях

Починаючи з 1 липня, вся сума вхідного ПДВ включається до податкового кредиту.

Підприємство за результатами кожного звітного місяця (кварталу) має нарахувати собі податкове зобов’язання, виписати одну зведену податкову накладну не пізніше останнього дня місяця, та зареєструвати у Єдиному реєстрі. Сума податкового зобов’язання складатиметься з:

• Суми ПДВ за придбаними в поточному місяці товарами, послугами та необоротними активами, які призначені для використання у неоподатковуваних операціях або не у господарській діяльності;

• Сум ПДВ за придбаними до 1 липня 2015 року товарами, які були включені до податкового кредиту, якщо ці товари використані у поточному місяці у неоподатковуваних операціях, або не у господарській діяльності;

• Частини суми ПДВ за придбаними в поточному місяці товарами, послугами та необоротними активами, пропорційної частці неоподатковуваних операцій за попередній календарний рік.

За результатами кожного календарного року підприємство має зробити перерахунок на підставі фактичної частки неоподатковуваних операцій за рік, що минув, таких сум:

• ПДВ по придбаних за рік товарах та послугах;

• ПДВ по придбаних після 1 липня 2015 року необоротних активах тільки за рік, в якому вони були придбані;

• ПДВ по придбаних до 1 липня 2015 року необоротних активах за рік, в якому вони були придбані, та за три календарні роки після їх введення у експлуатацію.

За результатами перерахунку потрібно скласти і зареєструвати розрахунки коригування податкового зобов’язання.

Зміни торкнуться сільгоспвиробників, що використовують спеціальний режим оподаткування ПДВ

Значний обсяг змін у Податковому кодексі присвячений спеціальному режиму оподаткування ПДВ у сфері сільського господарства, лісництва і рибальства.

Через великий обсяг ці зміни не можуть бути розглянути в рамках однієї статті, тому ми плануємо присвятити їхньому аналізу окрему публікацію. Слідкуйте за нашим блогом.

Відповіді на запитання наших читачів

Яким чином тепер розраховуватиметься сума, на яку можна зареєструвати податкові накладні?

Сума, на яку підприємство може зареєструвати податкові накладні, починаючи з 3 серпня 2015 року, розраховуватиметься наступним чином:

• Сума ПДВ у податкових накладних та розрахунках коригування отриманих починаючи з 01.07.2015 р. та зареєстрованих у ЄРПН;

• Мінус сума ПДВ у податкових накладних та розрахунках коригування, складених починаючи з 01.07.2015 р. та зареєстрованих у ЄРПН;

• Плюс сума ПДВ, сплачена при розмитнені імпортного товару починаючи з 01.07.2015;

• Плюс середньомісячна сума ПДВ, задекларована та сплачена до бюджету за податковими деклараціями з червня 2014 року по травень 2015 року (або з 2 кварталу 2014 року по 1 квартал 2015 року для квартальних платників податку). Ця сума розраховується тільки для тих підприємств, які були зареєстровані платниками ПДВ до 30 червня 2014 року;

• Плюс залишок коштів на спеціальному рахунку на початок дня 3 серпня (після сплати податкових зобов’язань по декларації за червень 2015 року);

• Мінус сума ПДВ, заявлена до відшкодування у декларації за червень 2015 року;

До 10 серпня податкові органи повинні збільшити ліміт реєстрації податкових накладних на суму переплати з ПДВ, яка була у підприємства станом на 1 липня 2015 року;

До 31 липня (20 серпня для квартальних платників ПДВ) податкові органи збільшують ліміт реєстрації податкових накладних на суму від’ємного значення ПДВ, що переноситься на наступні періоди, яка задекларована підприємством у податковій декларації (рядки 24 та 31) за червень або 2 квартал 2015 року.

В подальшому середньомісячна сума ПДВ підлягає щоквартальному перегляду. Відповідне коригування ліміту буде зроблене 1 жовтня 2015 року та на перше число кожного наступного кварталу.

Підприємства, які були зареєстровані платниками ПДВ після 1 липня 2014 року, зможуть отримати збільшення ліміту на середньомісячну суму ПДВ тільки з першого числа чергового кварталу, після того, як виповниться 12 повних календарних місяців з моменту їхньої реєстрації платниками ПДВ.

При складанні декларації з ПДВ за травень підприємство не включило до податкового кредиту податкову накладну, отриману від постачальника, оскільки вона не була зареєстрована у ЄРПН. Чи можна це буде зробити тепер? Як довго зберігається можливість врахування старих податкових накладних?

Так, старі податкові накладні можна включати до податкового кредиту протягом 365 днів з дати накладної. Таким чином, податкову накладну, отриману від постачальника, яка датована травнем 2015 року, можна включити до будь якої податкової декларації по травень 2016 року включно. Звісно, за умови, що податкова накладна зареєстрована у ЄРПН.

Якщо постачальник порушив термін реєстрації податкової накладної, її можна буде включити до податкового кредиту того місяця, у якому вона зареєстрована, на загальних підставах.

Також податкова накладна може бути включена по податкової декларації за будь-який з наступних місяців в межах 365 днів з дати її виписки. Але в такому разі це робиться шляхом розрахунку коригування податкового кредиту до декларації.

Приклад 1. Разова поставка товару відбулася 25 травня 2015 року. Постачальник зареєстрував податкову накладну 16 червня.

Податкова накладна мала бути виписана 25 травня та зареєстрована у ЄРПН до 9 червня. В цьому разі покупець мав би право включити її до податкового кредиту травня 2015 року. Але оскільки реєстрація відбулася з порушенням терміну, він може включити її до податкового кредиту у червні 2015 року, або у будь-якому наступному місяці не пізніше травня 2016 року.

Приклад 2. Разова поставка товару відбулася 7 липня 2015 року. Постачальник зареєстрував податкову накладну 31 липня.

У липні 2015 року діють спеціальні умови реєстрації податкових накладних. Податкова накладна, що виписана з 1 по 15 липня, має бути зареєстрована у Єдиному реєстрі не пізніше 31 липня. Оскільки термін реєстрації не порушено, ця податкова накладна належить до податкового кредиту липня.

Приклад 3. Підприємство роздрібної торгівлі отримує періодичні поставки від підприємства-виробника. У липні 2015 року поставки відбулися 3, 10 та 17 числа. Постачальник виписав податкову накладну 31 липня та зареєстрував її 4 серпня.

Оскільки постачання має періодичний характер (більше одного разу на місяць), постачальник має право складати одну зведену податкову накладну на весь місячний обсяг поставки. Зведена податкова накладна має бути складена не пізніше 31 липня та зареєстрована у ЄРПН не пізніше 15 серпня. Таким чином, покупець має право включити зведену податкову накладну до податкового кредиту липня. Якщо він цього не зробив, він зберігає право включити цю податкову накладну до будь-якої декларації по липень 2016 року включно.

Яка одиниця виміру повинна бути вказана у податковій накладній у разі придбання послуг?

Відповідно до статті 201 Податкового кодексу, одиниця виміру не є обов’язковим реквізитом податкової накладної. Тому продавець може вказувати будь-яку одиницю на свій розсуд.

Як розраховується сума залишку на спеціальному рахунку? Хто і яким чином розпоряджається цими коштами?

Спеціальний рахунок в системі електронного адміністрування ПДВ є банківським рахунком із спеціальним режимом використання. На ньому зберігаються кошти підприємства, призначені для розрахунку з бюджетом з податку на додану вартість.

Залишок на цьому рахунку розраховується так само, як і на звичайному банківському рахунку. Тобто він дорівнює сумі надходжень на рахунок за вирахуванням сум платежів з рахунку.

На спецрахунок надходять кошти:

• З власних поточних рахунків підприємства;

• З рахунків підприємств комунальної сфери, на які надходять дотації з державного бюджету;

З спецрахунку кошти можуть використовуватися:

• На сплату до бюджету узгоджених податкових зобов’язань з ПДВ. Ці суми списуються на підставі реєстру, що надає податковий орган. Сума сплати за реєстром дорівнює сумі зобов’язання, зазначеного в податковій декларації, за вирахуванням переплати з ПДВ, що виникла у підприємства до 1 липня 2015 року;

• Надлишок коштів на спецрахунку може повертатися на поточний рахунок підприємства за його заявою (Додаток 4 до податкової декларації з ПДВ). Повернення коштів зі спецрахунку на поточний рахунок підприємства здійснюється в такій сумі, щоб при цьому ліміт реєстрації податкових накладних не став від’ємним;

Кошти зі спецрахунку сільгоспвиробників, що використовують спеціальний режим оподаткування ПДВ, використовуються у спеціальному порядку, який буде описаний в окремій публікації на цю тему.

Слід пам’ятати, що кошти на спецрахунку в системі електронного адміністрування ПДВ є єдиним джерелом сплати задекларованих податкових зобов’язань. Тому необхідно слідкувати, аби на граничну дату сплати (30 число для місячних платників) сума на рахунку на початок дня була достатньою для сплати суми ПДВ, яка вказана у декларації за попередній місяць.

За результатами 12 попередніх місяців сума ПДВ, що підлягала сплаті до бюджету, була від’ємною. Чи буде ліміт реєстрації зменшений на середньомісячну суму ПДВ за цими деклараціями?

Ні. Коригування ліміту реєстрації здійснюється на середньомісячну суму задекларованого і сплаченого ПДВ. На суму непогашеного від’ємного значення, зазначеного у декларації за червень 2015 року, буде збільшений ліміт реєстрації податкових накладних.

Яким чином будуть проводитися податкові перевірки непогашеного від’ємного значення ПДВ за червень (2 квартал) 2015 року, що включається до податкового кредиту наступного періоду?

Збільшення ліміту реєстрації податковими органами буде проводитися без перевірки задекларованих сум непогашеного від’ємного значення ПДВ.

Якщо надалі податковий орган шляхом документальної перевірки виявить завищення цієї суми, на підприємство будуть накладені «стандартні» штрафні санкції у розмірі 25 відсотків суми завищення (при першому порушення протягом трьох років) або 50 відсотків (при повторному порушенні), а також додатковий штраф у розмірі 10 відсотків. Одночасно сума ліміту реєстрації податкових накладних буде зменшена на суму завищення.