Налоговый учет кредитов,займов и финансовой помощи полученных от нерезидента
Відповідно до чинного законодавства України кредити, позики в іноземній
валюті, у тому числі поворотну фінансову допомогу в іноземній валюті,
від нерезидентів можуть одержувати резиденти України для використання їх
за цільовим призначенням, визначеним договором.
По-перше, слід визначитися с термінологією, для цього проаналізуємо
визначення основних термінів у нормативних актах України.
Резиде́нти —це юридичні особи та суб'єкти підприємницької
діяльності України, що не мають статусу юридичної особи (філії,
представництва тощо), які створені та проводять свою діяльність
відповідно до законодавства України з місцезнаходженням на її території;
дипломатичні представництва, консульські установи та інші офіційні
представництва України за кордоном, які мають дипломатичні привілеї та
імунітет, філії й представництва підприємств та організацій України за
кордоном, що не провадять підприємницької діяльності, а також фізичні
особи (громадяни України, іноземні громадяни, особи без громадянства),
які мають постійне місце проживання на території України, у тому числі
ті, що тимчасово перебувають за кордоном
До нерезидентів відносяться:
- фізичні особи (іноземні громадяни, громадяни України, особи без
громадянства), які мають постійне місце проживання за межами України, в
тому числі ті, що тимчасово перебувають на території України;
- юридичні особи, суб'єкти підприємницької діяльності, що не мають
статусу юридичної особи (філії, представництва тощо), з
місцезнаходженням за межами України, які створені й діють відповідно до
законодавства іноземної держави, у тому числі юридичні особи та інші
суб'єкти підприємницької діяльності з участю юридичних осіб та інших
суб'єктів підприємницької діяльності України;
- розташовані на території України іноземні дипломатичні,
консульські, торговельні та інші офіційні представництва, міжнародні
організації та їх філії, що мають імунітет і дипломатичні привілеї, а
також представництва інших організацій і фірм, які не здійснюють
підприємницької діяльності на підставі законів України.
Резиденти України можуть одержувати кредити, позики, у тому числі
поворотну фінансову допомогу в іноземній валюті, від нерезидентів та
надавати позики (поворотню фінансову допомогу, кредити) нерезидентам.
Згідно з пп. 14.1.258 ПКУ фінансовий кредит – кошти, що надаються
банком-резидентом або нерезидентом, що кваліфікується як банківська
установа згідно із законодавством країни перебування нерезидента, або
резидентами і нерезидентами, які мають згідно з відповідним
законодавством статус небанківських фінансових установ, а також
іноземною державою або його офіційними агентствами, міжнародними
фінансовими організаціями та іншими кредиторами – нерезидентами
юридичній чи фізичній особі на визначений строк для цільового
використання та під процент.
Позика – грошові кошти, що надаються резидентами, які є фінансовими
установами, або нерезидентами, крім нерезидентів, які мають офшорний
статус, позичальнику на визначений строк із зобов'язанням їх повернення
та сплатою процентів за користування сумою позики (пп. 14.1.267 ПКУ).
Поворотна фінансова допомога - це сума коштів, що надійшла платнику
податків у користування за договором, який не передбачає нарахування
процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за
користування такими коштами, та є обов'язковою до повернення (пп.
14.1.257 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Порядок оформлення договорів позики регламентовано § 1 гл. 71 ЦКУ.
Так, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність
другій стороні (позичальникові) грошові кошти, а позичальник
зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (ст.
1046 ЦКУ). Якщо позикодавцем є юридична особа, то договір позики
укладається у письмовій формі (ст. 1047 ЦКУ). При цьому позикодавець має
право на отримання від позичальника процентів від суми позики, якщо
інше не встановлено договором або законом. Розмір та порядок отримання
процентів встановлюється договором (ст. 1048 ЦКУ).
Порядок отримання резидентами-позичальниками кредитів, позик,
поворотної фінансової допомоги в іноземній валюті від нерезидентів і
надання резидентами позик в іноземній валюті нерезидентам затверджено в
Постанові Національного банку України № 270 від 17.06.2004 року, що
зареєстрована в Міністерстві юстиції України № 885/9484 від 15.07.2004
року.
Договір на одержання кредиту від нерезидентів повинен
бути зареєстрований в Національному банку до фактичного отримання
кредитних коштів та набуває чинності тільки з моменту його реєстрації.
Для реєстрації договору (реєстрації змін до договору)
резидент-позичальник зобов'язаний подати до обслуговуючого банку
повідомлення про договір (повідомлення про зміни до договору) в
паперовому чи електронному вигляді за формою, зазначеною в додатку 1 до
Постанови N 270 від 17.06.2004 р. і договір (разом з іншими
додатковими угодами/договорами, документами, які стосуються
реалізації договору та здійснення валютних операцій за договором).
Документи, які складені іноземною мовою, подаються разом з їх
перекладом на українську мову, засвідченим підписом перекладача
(справжність підпису перекладача засвідчується нотаріально) або
нотаріусом (не потребують перекладу документи, складені російською
мовою або текст яких викладено одночасно іноземною та
українською/російською мовами). А також копія платіжного документа про
сплату коштів за надання Національним банком послуг з реєстрації
договору.
Зміни, які стосуються сторін зареєстрованого договору,
суми, валюти, строку кредиту, розміру процентної ставки, комісій,
неустойки, інших установлених цим договором платежів, у тому числі тих,
що є санкціями за неналежне виконання договору, що впливають на розмір
виплат за користування кредитом, потребують реєстрації в Національному
банку відповідних змін до договору в порядку, установленому для
реєстрації договору.
Реєстрація Національним банком змін до договорів, у
яких установлений розмір виплат за користування кредитом, що
перевищує розмір виплат за максимальною процентною ставкою на дату
надходження до Національного банку пакета документів для
реєстрації змін до договорів, не дозволяється в разі
пролонгації строку кредиту, збільшення загальної суми кредиту (у
тому числі за рахунок капіталізації прострочених процентів), розміру
процентної ставки, комісій, неустойки, інших установлених
договором платежів, у тому числі тих, що є санкціями за неналежне
виконання договору, що впливають на розмір виплат за користування
кредитом.
Не допускається реєстрація укладених резидентами-позичальниками
договорів, згідно з якими передбачена сплата резидентами-позичальниками
процентів за користування кредитами (без урахування відповідних
комісій), до фактичного надходження в Україну кредитних коштів від
нерезидентів або до здійснення сплати нерезидентами-кредиторами
зобов'язань за зовнішньоекономічними договорами резидентів-позичальників
за межами України чи до зарахування кредитних коштів на рахунок
резидента-позичальника, відкритий за межами України.
Резидент-позичальник заповнює пункти 1-3 повідомлення
про зміни до договору, а також пункти, що містять змінену інформацію.
Відповідальний працівник уповноваженого банку надсилає до
територіального управління за місцезнаходженням обслуговуючого банку
наступні документи:
повідомлення з відміткою обслуговуючого банку в електронній формі;
підтвердження про згоду уповноваженого банку на
обслуговування операцій за договором (додаток 2 до Постанови № 270
від 17.06.2004 р.) в електронній формі.
Примірник підтвердження про згоду уповноваженого банку на
обслуговування операцій за договором на паперовому носії
передається обслуговуючому банку на зберігання.
Якщо резидент України, одержує кредит чи позику в іноземній валюті
від нерезидента без реєстрації договору, то Національний банк за
наявності такої інформації, повідомляє про це орган державної податкової
служби за місцем реєстрації такого резидента як платника податків
протягом семи робочих днів із дати отримання такої інформації.
В разі одержання резидентами кредитів, позик в іноземній валюті
від нерезидентів без реєстрації договорів до резидентів застосовуються
фінансові санкції - штрафи у сумі, еквівалентній одному відсотку
розміру одержаного кредиту чи позики і перерахованій у національну
валюту України за офіційним обмінним курсом Національного банку
України на день одержання кредиту, позики, з подальшою обов'язковою
реєстрацією зазначених договорів. Суми штрафів спрямовуються до
Державного бюджету України.
Слід зазначити, що платіжні операції резидента-позичальника з
нерезидентом за кредитним договором, здійснюються лише після його
реєстрації Національним банком
Резидент-позичальник отримує кредит від нерезидента через
уповноважений банк, який надав згоду на обслуговування операцій за
договором. Функції обслуговуючого банку за договором, може виконувати як
уповноважений банк, так і від його імені відокремлений підрозділ банку
(філія, відділення). Обслуговування операцій за відкритими в Україні
резидентами-позичальниками рахунками в межах одного договору має
проводитися лише через один обслуговуючий банк. Якщо договором з
нерезидентом передбачено одержання кредиту з надходженням коштів на
рахунок резидента-позичальника за межами України та/або погашення
заборгованості за таким кредитом здійснюватиметься з рахунку резидента,
відкритого за межами України, то резидент-позичальник повинен у
встановленому Національним банком порядку одержати індивідуальну
ліцензію на розміщення валютних цінностей на рахунках за межами України
(крім випадку використання фізичною особою рахунку за межами України на
час її перебування за кордоном).
Резиденти-позичальники одержують та погашають кредити лише в безготівковій формі.
Якщо договором з нерезидентом передбачено надання
резиденту-позичальнику кредиту із зарахуванням коштів на його рахунок,
відкритий за межами України, який використовується резидентом на
підставі відповідної індивідуальної ліцензії Національного банку, то
перерахування нерезиденту коштів з рахунку резидента-позичальника,
відкритого в уповноваженому банку, з метою погашення такого кредиту
здійснюється за умови подання резидентом-позичальником засвідчених
іноземним банком або іншою іноземною фінансовою установою оригіналів чи
копій платіжних документів, які підтверджують сплату кредитних коштів
іноземним кредитором резиденту-позичальнику і подальше використання цих
коштів [підтвердним документом також може бути отримане безпосередньо
обслуговуючим банком від іноземного банку (або іншої іноземної
фінансової установи), у якому відкрито рахунок резидента-позичальника,
повідомлення, що містить відповідний ключ, із зазначенням дати і суми
отримання кредитних коштів, а також дати, суми та мети їх використання.
Ці документи залишаються на зберіганні в обслуговуючому банку. Якщо вони
укладені іноземною мовою (крім російської), то подається також їх
переклад на українську мову, засвідчений підписом особи, яка здійснила
переклад(справжність підпису перекладача засвідчується нотаріально)
Якщо договором з нерезидентом передбачено надання резиденту кредиту
шляхом сплати іноземним кредитором коштів за зобов'язаннями
резидента-позичальника згідно із зовнішньоекономічним договором без
зарахування цих коштів на рахунок резидента в уповноваженому банку, то
перерахування коштів нерезиденту з метою погашення заборгованості
(основної суми боргу, процентів за користування кредитом, комісій,
неустойки, інших платежів, установлених договором) за таким кредитом
здійснюється за умови отримання банком від іноземного банку-кредитора
відповідного SWIFT чи телексного повідомлення або подання
резидентом-позичальником обслуговуючому банку документів, які
підтверджують сплату іноземним кредитором кредитних коштів
нерезиденту-експортеру за зовнішньоекономічним договором (засвідчені
іноземним банком/іноземною фінансовою установою оригінали або копії
платіжних документів). Зазначені підтвердні документи мають містити
реквізити договору, дату та суму кредитних коштів, перерахованих
нерезиденту-експортеру. Датою надання кредитних коштів під час
здійснення сплати нерезидентом-кредитором за зобов'язаннями за
зовнішньоекономічним договором резидента-позичальника за межами України
слід уважати дату списання коштів з рахунку нерезидента-кредитора на
користь нерезидента-експортера.
Розмір виплат за користування кредитом за встановленою договором
процентною ставкою з урахуванням комісій, неустойки та інших
установлених договором платежів, у тому числі тих, що є санкціями за
неналежне виконання умов цього договору, на дату надходження до
Національного банку документів, для реєстрації договору (змін до
договору), не повинен перевищувати розмір виплат за цим кредитом,
розрахований виходячи з установленої Національним банком максимальної
процентної ставки за договорами, що діє на дату надходження до
Національного банку вищезазначених документів.
Національний банк встановлює окремим розпорядчим документом
максимальні процентні ставки за договорами в іноземній валюті 1-ї групи
Класифікатора іноземних валют та банківських металів, затвердженого
постановою Правління Національного банку України від 04.02.98 N 34,
зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 24.10.2002 за N 841/7129
та договорами в іноземній валюті 2-ї або 3-ї групи Класифікатора.
До першої групи відносяться вільно конвертовані валюти, які
без обмежень обмінюються на інші види валют, і курси яких
котируються Національним банком України;
До другої групи відносяться валюти з
обмеженою конвертованістю, які обмінюються на інші валюти з
певним обмеженням, і крос-курси яких визначаються Національним
банком України;
До третьої групи відносяться неконвертовані валюти, які
не обмінюються на інші валюти і курси яких не котируються і не
визначаються Національним банком України.
Відомості щодо розміру виплат за користування кредитом
зазначаються резидентом-позичальником у повідомленні про договір.
Розмір виплат за користування кредитом (за встановленою договором
процентною ставкою, у тому числі в разі змінюваної процентної ставки, з
урахуванням комісій, неустойки та інших установлених договором платежів,
у тому числі тих, що є санкціями за неналежне виконання умов цього
договору) протягом усього періоду дії договору не може перевищувати
розмір виплат за максимальною процентною ставкою, яка зазначається під
час реєстрації договору, про що має бути визначено в договорі.
До розрахунку розміру виплат за користування кредитом не враховуються
комісійні винагороди обслуговуючого банку і банку-нерезидента за
переказ коштів в іноземній валюті за договором, що сплачуються за
рахунок резидента-позичальника, а також виплати, обумовлені настанням
форс-мажорних обставин. Підтвердженням настання форс-мажорних обставин є
відповідне підтвердження Торгово-промислової палати України або іншої
уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони договору
або третьої країни відповідно до умов договору.
Податковий облік отриманих кредитів, позик, поворотної фінансової допомоги від нерезидентів.
Згідно податкового законодавства (пп. 136.1.20 ПКУ, пп
153.4.1 ПКУ ) отримані кредити, позики не включається до складу доходів
платника податку. В п. 153.4 ПКУ детальніше регламентовано операції з
борговими вимогами. Повернення платником податку основної суми
фінансового кредиту, позики не включається до складу витрат позичальника
(пп. 153.4.2 ПКУ).
До складу витрат відносяться будь-які витрати, пов'язані з
нарахуванням процентів за борговими зобов'язаннями (у тому числі за
будь-якими кредитами, позиками) протягом звітного періоду, якщо такі
виплати або нарахування здійснюються у зв'язку з веденням господарської
діяльності платника податку (п. 141.1 ПКУ).
В єдиній базі податкових знань зазначена наступна
інформація, що стосується отримання грошових коштів від нерезидентів,
які мають офшорній статус:
1) Сума кредиту, отриманого від нерезидента, який має офшорний
статус, не враховується при визначенні об’єкта оподаткування. При цьому у
разі виплати таким нерезидентам процентів за вкладами та кредитами,
тобто за отримані фінансові послуги, склад витрат визначається у
порядку, визначеному ст. 141 Податкового кодексу України, з урахуванням
обмежень, встановлених положеннями п.161.2 ст.161 цього Кодексу;
2) Отримання резидентом грошових коштів від нерезидента, що має
офшорний статус, не є позикою в розумінні ПКУ, платник податку –
резидент має включити таку суму грошових коштів в податковому періоді їх
отримання в дохід, що враховується для обчислення об’єкта
оподаткування, на підставі пп.135.5.15 п.135.5 ст.135 ПКУ. Включення до
складу витрат зазначених сум при їх поверненні нормами ПКУ не
передбачено.
Відсотки, які, відповідають вимогам пункту 141.1 статті 141, але не
включені до складу витрат виробництва (обігу) згідно з положеннями
пункту 141.2 підлягають перенесенню на результати майбутніх податкових
періодів із збереженням обмежень, передбачених пунктом 141.2.
Якщо платник податку буде отримувати від нерезидента поворотну
фінансову допомогу,то суми такої поворотної фінансової допомоги,
отриманої платником податку у звітному податковому періоді, що
залишаються неповернутими на кінець такого звітного періоду, від осіб,
які не є платниками цього податку (в тому числі нерезидентів),
включається в доходи. У разі якщо в майбутніх звітних податкових
періодах платник податку повертає таку поворотну фінансову допомогу (її
частину) особі, яка її надала, такий платник податку збільшує суму
витрат на суму такої поворотної фінансової допомоги (її частини) за
наслідками звітного податкового періоду, в якому відбулося таке
повернення (пп. 135.5.5 ПКУ).
Відсотки по позиках, отриманим від нерезидента з офшору, не можуть
включатися в податкові витрати, у зв'язку з тим, що отримання позики від
такого нерезидента не підпадає під визначення терміна «позика»,
наведене у пп. 14.1.267 ПКУ. А так як в пп. 138.10.5 ПКУ сказано, що у
витрати включаються фінансові витрати, до яких відносяться витрати по
нарахуванню відсотків за користування кредитами і позиками, то відсотки
за запозиченнями, які не є позиками і кредитами, в податкові витрати не
включаються.
Резидент, що здійснює на користь нерезидента або уповноваженої ним
особи будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України,
зобов'язаний утримувати податок з таких доходів за ставкою у розмірі 15
відсотків від їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під
час такої виплати, якщо інше не передбачено нормами міжнародних угод,
які набрали чинності (п. 160.2 ПКУ). Порядок застосування міжнародних
договорів про уникнення подвійного оподаткування регламентовано ст. 103
ПКУ. Підставою для звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із
джерелом їх походження з України є подання нерезидентом з урахуванням
особливостей, передбачених п. 103.5 і 103.6 цієї статті, особі
(податковому агенту), яка виплачує йому доходи, довідки (або її
нотаріально засвідченої копії), яка підтверджує, що нерезидент є
резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України (далі –
довідка), а також інших документів, якщо це передбачено міжнародним
договором України (п. 103.4 ПКУ). Довідка видається компетентним
(уповноваженим) органом відповідної країни, визначеним міжнародним
договором України, за формою, затвердженою згідно із законодавством
відповідної країни, і повинна бути належним чином легалізована,
перекладена відповідно до законодавства України (п. 103.5 ПКУ). Перелік
країн, з якими Україна уклала договори про уникнення подвійного
оподаткування, наведено у листі ДПСУ від 14.01.2013 р. № 536/7/12-10-17.
Датою визнання витрат за відсотками у податковому обліку
відповідно до пп. 138.5.2 п 138.5 статті 138 Податкового кодексу України
визначається відповідно до правил бухгалтерського обліку, тобто
визнаються витратами того звітного періоду, в якому вони були
нараховані.
Бухгалтерський облік у резидента-позичальника отриманих кредитів, позик, поворотної фінансової допомоги від нерезидентів.
У позичальника отримана сума позики, якщо її надано терміном до року,
відображається як розрахунки з іншими кредиторами за кредитом
субрахунка 685 «Розрахунки з іншими кредиторами» з дебетом субрахунка
312. У разі якщо термін повернення позикових коштів становить більше
року, то таку заборгованість варто відобразити за кредитом субрахунка
506 «Інші довгострокові позики в іноземній валюті». Якщо до погашення
довгострокової позики залишається рік, то така заборгованість
переводиться до поточної на субрахунок 612 «Поточна заборгованість за
довгостроковими зобов'язаннями в іноземній валюті». Така операція
здійснюється проведенням за дебетом 506 та кредитом 612.
Якщо договором позики передбачене нарахування процентів, то
розрахунки за нарахованими процентами відображаються за кредитом
субрахунка 684 «Розрахунки за нарахованими процентами» та відносяться до
дебету субрахунка 952 «Інші фінансові витрати», де ведеться облік
витрат, пов'язаних з затратами із залученням позикового капіталу. Сплата
процентів відображається проведенням у дебет 684 з кредитом рахунка
312.
В бухгалтерському обліку валютна позика (поворотна фінансова
допомога) відноситься до монетарних статтей. За П(С)БО 21 потрібно
проводити перерахунок таких статтей та відображення курсових різниць на
кожну дату балансу та на дату розрахунків.
Курсові різниці від перерахунку монетарних статтей від операційної
діяльності відображаються у складі інших операційних доходів (витрат)
відповідно на субрахунках 714 «Дохід від операційної курсової різниці»
та 945 «Втрати від операційної курсової різниці».
Курсові різниці від перерахунку монетарних статей від фінансової
діяльності відображаються у складі інших доходів (витрат) відповідно на
субрахунках 744 «Дохід від неопераційної курсової різниці» та 974
«Втрати від неопераційних курсових різниць».
Нарахування процентів треба здійснювати за датою, прописаною в такому
договорі. Наприклад, або наприкінці місяця, або наприкінці кварталу,
або на дату погашення кредиту тощо за курсом НБУ на дату нарахування.
Позаяк заборгованість за нарахованими процентами також відноситься до
монетарних статей, то на дату проведення розрахунків та на дату балансу
треба здійснювати перерахунок курсових різниць.
Підсумовуючи вищенаведене, можна дійти висновну, що надійний спосіб
залучили кошти з невеликою відсотковою ставкою – це позика від
нерезидента.
