Проценти, нараховані за валютними кредитами (позиками), підпадають під визначення процентів, наведене у пп. 14.1.206 ПКУ, як плата за використання залучених на визначений строк коштів.
Нарахування та сплата процентів відбуваються за датою, зазначеною у договорі (помісячно, поквартально тощо).
Згідно з пп. 138.5.2 ПКУ,
датою збільшення витрат платника податку від здійснення
кредитно-депозитних операцій є дата визнання процентів (комісійних та
інших платежів, пов'язаних зі створенням або придбанням кредитів,
вкладів (депозитів), визначена згідно з правилами бухобліку.
Фінансові витрати, до яких належать і витрати на нарахування
процентів (у т. ч. і за користування кредитами та позиками) в межах
норм, встановлених ПКУ, відносяться до складу інших витрат.
У декларації з прибутку,
форму якої затверджено наказом Мінфіну від 28.09.2011 р. №1213, для
таких витрат передбачено узагальнюючий рядок 06.4 «Інші витрати
звичайної діяльності та інші операційні витрати» з розшифруванням у
рядку 06.4.18 «Витрати за операціями з борговими вимогами та
зобов'язаннями» додатка IВ до декларації. Відповідно до п. 141.1 ПКУ,
обмежень при віднесенні до податкових витрат процентів не передбачено,
якщо кредит (позику) отримано для провадження госпдіяльності.